Право на практиці

Українці, які випадково переказали гроші на чужу банківську картку, можуть вимагати їх повернення навіть без згоди отримувача. Водночас сам факт банківського переказу ще не гарантує задоволення позову: суди перевіряють, чи були правові підстави для отримання коштів, кому вони фактично надійшли та чи правильно визначено відповідача. Про це опублікували у «Судово-юридичній газеті».

Основним механізмом повернення таких коштів є стаття 1212 Цивільного кодексу України. Вона зобов’язує особу повернути майно, яке було отримане або збережене за рахунок іншої людини без достатньої правової підстави. При цьому не має значення, чи сталася помилка з вини платника, отримувача або третьої особи.

Однак банк не зобов’язаний автоматично скасовувати переказ, якщо клієнт самостійно вказав неправильні реквізити. Після списання грошей із рахунку платіжна інструкція за загальним правилом стає безвідкличною. Тому подальше повернення коштів залежить від обставин операції та відповідних правових процедур.

Судова практика демонструє, що результат спору може суттєво відрізнятися залежно від обставин:

• В Ужгороді суд зобов’язав отримувача повернути 20 тисяч гривень, які чоловік випадково переказав не на той рахунок. Відповідач не зміг довести, що гроші були оплатою за виконані роботи.
• У Києві жінці відмовили у стягненні 25 тисяч гривень із банку, оскільки фактичним отримувачем коштів була фізична особа. Суд наголосив, що позов потрібно було подавати до належного відповідача.
• В іншій київській справі суд задовольнив заяву про розкриття банківської таємниці, щоб допомогти встановити особу отримувача помилкового переказу на 38 997 гривень.
• Господарський суд Києва постановив стягнути 90 тисяч гривень, які підприємниця перерахувала іншій особі без доведеної правової підстави. Водночас рішення оскаржили в апеляції.
• У Запорізькій області суд постановив повернути жінці 4 мільйони гривень, перерахованих компанії із призначенням платежу за автомобіль Mercedes-Benz. Договору купівлі-продажу та доказів передання автомобіля не було.
• У Києві суд зобов’язав банк повернути 99 тисяч гривень, які жінка помилково перерахувала на арештований рахунок підприємства. Компанія погодилася повернути гроші, однак здійснити операцію не вдалося.

Юристи радять у разі помилкового переказу насамперед звернутися до банку, зберегти квитанції та виписки, а за можливості направити отримувачу письмову вимогу про повернення коштів. Якщо встановити власника рахунку самостійно не вдається, за передбачених законом умов можна звернутися до суду щодо розкриття банківської таємниці.

Водночас важливо правильно визначити відповідача та правову підставу позову. Самої квитанції про переказ недостатньо: потрібно також довести відсутність зобов’язання, яке давало б отримувачу право залишити гроші.

Детальний аналіз законодавства та судової практики, зокрема справ про стягнення 20 тисяч, 99 тисяч і 4 мільйонів гривень.

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що Шевченківський районний суд Києва відмовив чоловікові, який хотів стягнути з мобільного оператора 6 085 гривень. Позивач стверджував, що компанія щомісяця списувала 85 гривень за мобільний інтернет, яким він не користувався, однак не зміг довести, що був абонентом оператора.

Читайте також: Собака Грета знайшла заборонені речовини в посилці зі США: в Київській митниці розповіли про обставини

Фото: з відкритих джерел

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.