Військовослужбовець Геннадій Сінцов, який перебував на виставці зброї під Києвом під час російського ракетного удару 24 липня, розповів про пережите. Він пригадав перші хвилини після вибухів, а також описав, як власним автомобілем евакуював тяжкопораненого побратима. Свої спогади військовий опублікував на сторінці у Facebook.

У день атаки Геннадій Сінцов знаходився серед учасників виставки зброї, коли по території вдарили російські балістичні ракети. Попри небезпеку, чоловік вижив і згодом детально описав усе, що відбувалося навколо в момент обстрілу.

«Чудом вцілів»: як військовий опинився на місці російського удару

За словами військового, йому вдалося врятуватися лише дивом.

«Я там був особисто. Чудом вцілів і вивіз на своєму авто важкопораненого товариша», — пише Геннадій Сінцов.

Він зазначив, що про проведення заходу знав заздалегідь. Разом із колегами планувалося, що вони прибудуть більшою групою, однак через організаційні обставини цього не сталося. У підсумку велика команда інструкторів разом із ним не приїхала.

«Смс з місцем проведення отримав в особисті повідомлення пізно ввечері в четвер», — каже чоловік.

На місце проведення заходу Сінцов прибув орієнтовно о 10:25. Реєстрацію він завершив близько 10:35, після чого разом із товаришем вирушив оглядати експозицію та привітатися зі знайомими, які перебували у наметах. Початок заходу відкладали, оскільки ще тривала реєстрація учасників.

«Від траси до безпосереднього місця їхати декілька сотень метрів дуже вузькою дорогою в лісі. Це місце активного відпочинку, просто приватний тир. Парковка тиру обладнана на декількох рівнях. На верхньому можна було залишити авто, а на нижньому — проходив захід», – зазначає військовий.

Близько 11:15–11:20 військовий звернувся до організаторів із запитанням, коли розпочнеться подія. Йому відповіли, що старт буде після завершення офлайн-реєстрації всіх учасників.

«Біля намету реєстрації в той час було десь 30–40 осіб. Бачив, що писали, що на заході брало участь близько 300 учасників. Це не так. Думаю, що загалом, на момент вибухів, безпосередньо на заході, було 100–150 учасників і організаторів. Всі інші були у стрілецькому тирі, де проходили якісь змагання зі стрільби», – додав Геннадій.

«Майже всі лежали на землі»: перші хвилини після вибухів і порятунок пораненого

Після цієї розмови Геннадій повернувся до товариша. Саме тоді пролунали потужні вибухи. За його словами, дві ракети вибухнули зовсім поруч.

«Сирену я не чув. Чи працював звʼязок, я не знаю. Ми розмовляли, в телефон не дивився. Від вибухів я трошки пригнувся і повернувся подивитися на майданчик, де стояли намети. Майже всі лежали на землі. Наче хтось стукнув кулаком по шахівниці. Багато хто кричав від болю. З одного з наметів щось велике випало і горіло», — згадує військовий.

Його товариш у той момент лежав обличчям донизу. Спершу Геннадій вирішив, що той просто встиг впасти після вибуху. Водночас його не полишала думка, що може статися ще один ракетний удар.

«Почав кричати товаришу, що треба звідси кудись бігти. Одночасно комусь кричав, чи є тут сховище. Хтось пробіг поруч і показав рукою в сторону — десь там. Це все митті. Товариш не піднімався. Я нахилився над ним і перевернув його. Він тримався руками за живіт з лівого боку, а між пальцями вилазили кишки», — ділиться чоловік.

Не бажаючи втрачати дорогоцінний час через ризик повторного обстрілу, військовий почав самотужки відтягувати пораненого побратима за ноги до найближчої будівлі. Згодом до нього приєдналися інші люди.

«Максимально притис його рукою дірку в животі, я сказав йому, що зараз пригоню авто. В будь-який момент могла бути чергова ракета — чекати не можна. Оскільки поранених навколо було багато, зрозумів, що лікарі до нас дістануться не скоро. В голові було дві думки: поранення в живіт — це важке поранення і те, що зараз точно буде ще приліт», – підкреслив військовий.

Пробігаючи через територію, де проходив захід, Геннадій почув над собою ще один вибух. За його словами, від перших двох вибухів до третього минуло приблизно п’ять хвилин. Коли він дістався автомобіля, побачив, що заднє скло вже вибите, а лобове пошкоджене. Попри це чоловік зміг завести машину та спуститися вниз.

«Товариша затягли трошки глибше, чимось прикрили дірку в животі. Підбіг і попросив, щоб допомогли затягнути його в машину. Нас було 4–5, всі разом поклали його на заднє сидіння, і я поїхав. Товариш був у тямі, я йому постійно щось кричав, типу: «Потерпи, ми зараз, я швидко, тримай міцніше руки». Повертав голову до нього, він просто тримав кишки руками. Зупинятися не було часу. Потім я вже зрозумів, що у нього була внутрішня кровотеча, і кров видавлювала нутрощі назовні», – згадує Геннадій Сінцов.

Поки він вивозив пораненого, дорогою траплялося багато людей із травмами та слідами крові. Автомобілі, що проїжджали повз, зупинялися, щоб забрати постраждалих. На той момент, коли Геннадій залишав територію, скупчення транспорту ще не виникло.

Пораненого товариша військового лікарі оперували майже шість годин. Через значну крововтрату його стан залишається важким, однак, за словами Геннадія Сінцова, він житиме.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що після чергового масованого обстрілу Києва питання доступності та безпеки укриттів знову опинилося у центрі уваги. У громадській організації «Рух За Перемогу» заявили про початок громадської експертизи столичних укриттів і закликали киян повідомляти про недоступні, зачинені чи небезпечні сховища.

Читайте також: «Було конкретно під подію»: Боровик заявив про удар рф по полігону з виставкою озброєння у Києві

Фото: ДСНС України

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.