У світі цифи, швидкого споживання та масового виробництва фестиваль «Craft Beer & Vinyl Music» у Львові став своєрідним островом аналогової культури. До нього вже готуються і продають квитки на 14-16-е серпня, коли заплановано провести черговий, 13-ий фестиваль. 

Тут говорять про смак, звук, ритуальність і повагу до продукту. А ще, про людей, які створюють щось власноруч, вкладаючи у це характер, експеримент і репутацію.

За десять років існування фестиваль на території !FESTrepublic перетворився не лише на популярну подію для меломанів і поціновувачів крафту, а й на платформу, яка допомогла сформувати цілу професійну спільноту.

Крафт як протилежність масовості

Для організатора фестивалю Тараса Маселка культура крафтового пива — це насамперед про індивідуальний підхід. На відміну від масового пива, яке має приблизно однаковий смак незалежно від країни чи континенту, крафт базується на творчості та експерименті. Кожен сорт — це окремий рецепт, створений конкретним пивоваром. «Крафтове пиво — це фактично душа пивовара», — пояснює Тарас.

Важливою частиною цієї культури є також відповідальність за якість. За словами Маселка, хороший пивовар радше виллє невдалу партію, ніж дозволить їй потрапити до відвідувача та зіпсувати репутацію. Саме тому крафт став не просто категорією напою, а окремою філософією про увагу до деталей, технологічну чистоту та повагу до смаку.

Чому поруч із пивом з’явилися вініли

Поєднання крафтового пива та вінілових платівок виникло через спільну «аналогову» логіку. Маселко проводить пряму паралель між культурою крафту та вініловим звучанням. І в одному, і в іншому випадку йдеться про альтернативу масовому стандартизованому продукту.

Вінілова музика, як і крафтове пиво, вимагає уважності, терпіння та певного ритуалу. Тут важливий не лише результат, а й сам процес, поставити платівку, почути характерне потріскування, відчути глибину аналогового звучання.

Організатори кажуть, що після епохи касет, дисків та стримінгів саме вініл повернув багатьох людей до відчуття «якісного слухання». Особливо для тих, хто пам’ятає часи, коли платівки були майже єдиною можливістю почути улюблену музику.

Фото: Craft Beer & Vinyl Music/Facebook

Сьогодні вініловий ярмарок у межах фестивалю вважається одним із найбільших в Україні. Попри війну та складну логістику, інтерес до аналогового звучання не зникає.

Від двадцяти броварень до великої спільноти

За роки існування фестиваль став одним із центрів розвитку української крафтової індустрії. Якщо на першу подію приїхало близько двадцяти броварень, то в найуспішніші роки їхня кількість сягала п’ятдесяти-шістдесяти. Саме на базі фестивальної спільноти згодом виникла Всеукраїнська асоціація крафтових пивоварень.

Її створили для того, щоб малі виробники могли спільно відстоювати свої інтереси, зокрема на законодавчому рівні. Йшлося про ліцензії, податки та умови роботи для невеликих броварень.

Фестиваль фактично став місцем, де конкуренти почали об’єднуватися у професійну спільноту.

Скло як частина культури

Однією з головних особливостей фестивалю стала принципова відмова від пластику. Ще у 2017 році, під час сміттєвої кризи у Львові, організатори ухвалили рішення використовувати лише скляні келихи. Це мало не лише екологічне, а й символічне значення.

Скло стало частиною культури споживання. Воно додає процесу певної ритуальності та підкреслює повагу до праці пивовара.

Фото: Craft Beer & Vinyl Music/Facebook

Навіть випадково розбитий келих тут перетворився на фестивальну традицію. Коли хтось розбиває скло, натовп реагує оплесками, «на щастя» та на підтримку людини, яка втратила свій фестивальний келих. Ця проста традиція стала одним із символів атмосфери фестивалю, відкритої, дружньої та трохи іронічної.

Соціалізація у складні часи

Під час пандемії фестиваль несподівано набув ще однієї функції, став місцем соціалізації. Тарас згадує, що після тривалих обмежень люди приходили не лише за музикою чи пивом. Вони хотіли повернутися до відчуття нормального життя.

«Люди просто сказали, я хочу до людей, я хочу соціалізуватися», — згадує він.

Цей досвід став для команди підтвердженням великої довіри з боку аудиторії.

Фестиваль під час війни

Повномасштабна війна не пройшла повз і цей фестиваль. Сьогодні це вже не лише простір музики, крафту та відпочинку, а й місце постійної взаємодії між цивільними, волонтерами та військовими. Під час подій на території !FESTrepublic працюють локації військових підрозділів, де можна дізнатися більше про рекрутинг, сучасні технології на фронті та підтримати окремі збори. Організатори також співпрацюють із фондом Сергія Притули у межах безстрокового збору «Рій помсти» на дрони.

Окремою частиною фестивальної культури стали донати через систему бонусів холдингу, «буфони», які гості можуть переказувати на підтримку армії. За словами Маселка, сьогодні фестивалі стали частиною великого суспільного процесу, де культура, музика, спільнота та допомога військовим уже не існують окремо.

Аналоговий вайб як спосіб втекти від шуму

Музика з платівок, індустріальна територія старого заводу, крафтове пиво у скляних келихах і повільне спілкування створюють особливу атмосферу фестивалю.

Це простір, де люди свідомо обирають не швидкість, а якість. Не алгоритми, а людську присутність. Фестиваль крафтового пива та вінілів продовжує збирати тисячі людей навіть у часи постійної тривоги. Бо в епоху цифрової втоми аналогові речі раптом знову почали звучати по-справжньому живо.

Мілена Козак.

Читайте також: Кава і книга розширюють межі Львова