Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду України чітко розмежував поняття психологічного тиску на робочому місці та законного управління персоналом. Суд дійшов висновку, що кадрові рішення, такі як зміна робочого місця, переведення на іншу посаду чи зменшення розміру оплати праці, самі по собі не можуть вважатися мобінгом (цькуванням), якщо вони реалізовані в межах норм трудового законодавства або умов чинного договору. Таку правову позицію колегія суддів висловила під час розгляду справи за позовом працівниці, яка намагалася довести, що керівництво систематично створювало для неї несприятливі умови та зменшувало виплати, аби змусити звільнитись, проте суди всіх інстанцій повністю відхилили її вимоги.

Обґрунтовуючи своє рішення, Верховний Суд наголосив, що суб’єктивна незгода працівника з фінансовою чи кадровою політикою компанії не є автоматичним доказом психологічного або економічного пресингу. Зокрема, судді звернули увагу на юридичну природу додаткових виплат: оскільки премії та надбавки мають виключно індивідуальний стимулюючий характер і є дискреційним правом, а не обов’язком керівника, об’єктивна різниця в доходах різних співробітників не свідчить про дискримінацію чи цькування. Аби факт мобінгу був визнаний у судовому порядку, позивач має надати беззаперечні докази систематичних і цілеспрямованих дій, які мали на меті приниження людської гідності, честі або ділової репутації, тоді як будь-які припущення чи емоційні оцінки під час правового розгляду до уваги не беруться.

Окремо у своїй постанові Верховний Суд нагадав про фундаментальний принцип права щодо незворотності дії закону в часі. Служителі Феміди вказали, що будь-які конфліктні події на робочому місці, які відбулися до офіційного набрання чинності профільним Законом України щодо запобігання та протидії мобінгу наприкінці 2022 року, взагалі не можуть кваліфікуватися як мобінг у правовому розумінні. Цей прецедент суттєво полегшить розгляд подібних трудових спорів, захищаючи роботодавців від безпідставних звинувачень у випадках, коли йдеться про стандартну реалізацію управлінських повноважень та оптимізацію робочих процесів.

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що Нотаріальна палата України висловила зауваження до законопроєкту щодо вдосконалення обігу майнових прав на земельні ділянки та закликала до його доопрацювання. У Палаті вважають, що окремі положення документа можуть створити додаткові ризики для власників земельних паїв і потребують узгодження з чинним законодавством.

Читайте також: Переходила проїзну частину дороги у невстановленому місці: на Обухівщині вантажівка збила на смерть 80-річну жінку

Фото: Мін’юст

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.