Після чергової російської атаки на Київ у ніч проти 19 липня 2026 року Лук’янівська площа знову опинилася серед найбільш постраждалих локацій столиці. Для цього району це вже десятий масштабний удар від початку повномасштабного вторгнення. Втім, руйнування вкотре продемонстрували не лише наслідки російських обстрілів, а й іншу серйозну проблему — відсутність комплексного бачення розвитку однієї з найважливіших територій правого берега Києва. Попри численні пошкодження транспортної, комерційної та соціальної інфраструктури, місто досі не має цілісної стратегії її відновлення.

Від робітничого передмістя до одного з головних транспортних вузлів столиці

Лук’янівка увійшла до складу Києва ще у 1850-х роках. На той час вона була робітничим передмістям із лікарняним містечком, тюремним замком, невеликими житловими кварталами та стихійною торгівлею.

Перший масштабний етап розвитку району розпочався наприкінці XIX століття. У 1892 році тут відкрили Лук’янівське трамвайне депо та чавуноливарний завод, який згодом перетворився на машинобудівний холдинг «Артем». Через кілька років почав працювати Лук’янівський ринок, а у 1900–1902 роках звели Народний будинок, який пізніше неодноразово перебудовували.

Новий поштовх розвитку площа отримала наприкінці минулого століття. У 1997 році на місці старої малоповерхової забудови відкрили станцію метро «Лук’янівська», після чого район остаточно закріпив за собою статус одного з найважливіших транспортних вузлів столиці.

У 2000-х роках територія почала активно забудовуватися комерційними об’єктами. Поруч із метро відкрили торговельний центр «Квадрат», стартувало будівництво ТРЦ «Лук’янівський», на території заводу «Артем» почали зводити бізнес-центр LUWR, а в історичній будівлі Народного дому запрацювала Київська мала опера.

До початку повномасштабної війни Лук’янівка стала місцем, де поєдналися історична забудова, транспортна інфраструктура, промислові підприємства, бізнес-центри та торговельні комплекси. Однак із 2022 року цей простір систематично руйнують російські ракети, а кожен із його знакових об’єктів сьогодні має власну історію пошкоджень і боротьби за відновлення.

Метро «Лук’янівська» та ТЦ «Квадрат»: один обстріл за іншим

Наземний вестибюль станції метро «Лук’янівська» на вулиці Юрія Іллєнка залишається одним із найбільш вразливих об’єктів столичного метрополітену.

У відповіді на запит журналістів у КП «Київський метрополітен» повідомили, що саме ця станція за роки повномасштабної війни неодноразово зазнавала серйозних пошкоджень. Внаслідок російських атак руйнувалися фасади, купол станції, вітражі, вхідні двері, інженерні мережі та ескалатори.

Після кожного обстрілу працівники метро оперативно проводять аварійно-відновлювальні роботи, аби станція могла й надалі працювати як транспортний вузол і цілодобове укриття для киян.

Водночас повноцінне відновлення об’єкта планують виконати лише під час капітального ремонту. Проєктну документацію разом із позитивним експертним висновком підготували ще у 2023 році, однак конкретні строки початку робіт досі не визначені.

На початку 2026 року на станції реалізували ще один важливий проєкт — покращили безбар’єрність. На входах і виходах встановили нові двері, збільшивши ширину проходу до 90 сантиметрів, щоб забезпечити комфортний доступ для людей на кріслах колісних та інших маломобільних пасажирів.

Крім того, 19 лютого після майже чотирирічної перерви відкрили вихід №2 у напрямку торговельного центру «Квадрат». Однак він пропрацював лише три місяці. Уже 24 травня під час чергової масованої російської атаки будівля ТЦ зазнала критичних пошкоджень.

П’ятиповерховий комплекс площею близько 20 тисяч квадратних метрів, у якому працювали приблизно 80 магазинів, повністю вигорів.

Через загрозу для безпеки пасажирів вихід із метро знову довелося закрити.

Руїни ТЦ «Квадрат»: що далі

Попри те, що після травневої атаки торговельний центр «Квадрат» фактично перетворився на згарище, жодних публічних рішень щодо демонтажу руїн чи подальшої долі комплексу досі не озвучили.

Офіційним власником будівлі є ТОВ «Союз-Інформ». Після виходу об’єкта зі складу девелоперської групи XXI Century компанія отримала повний контроль над майном. Кінцевим бенефіціаром вказана кіпрська компанія MONKAR LIMITED, яку журналісти пов’язували з колишнім народним депутатом Олегом Салміним, що фігурував у низці розслідувань щодо можливих бізнесових і фінансових зв’язків із Росією.

Наразі ані власник будівлі, ані міська влада не представили механізмів, які дозволили б розібрати аварійні конструкції. У результаті зруйнований комплекс продовжує фактично блокувати один із виходів зі станції метро.

У Департаменті промисловості та розвитку підприємництва КМДА повідомили, що після руйнування торговельного центру міська влада провела консультації з підприємцями та запропонувала їм перелік інших торговельних центрів Києва, де можна продовжити роботу на пільгових умовах. Таким чином, наразі реакція міста фактично обмежилася релокацією бізнесу в інші райони столиці.

ТРЦ «Лук’янівський»: довгобуд, який війна поставила на паузу

Ще одним масштабним об’єктом Лук’янівської площі залишається багатофункціональний ТРЦ «Лук’янівський», який компанія Arricano почала будувати на вулиці Дегтярівській ще у 2012 році.

Заявлений бюджет проєкту становив 145 мільйонів доларів. До осені 2021 року девелопер повідомляв про освоєння близько 84 мільйонів доларів інвестицій. Однак попри значні вкладення комплекс так і не був добудований, поступово перетворившись на один із найвідоміших довгобудів Києва.

Повномасштабна війна лише ускладнила ситуацію. У серпні 2024 року будівельний майданчик отримав пошкодження під час російського обстрілу, а вже наприкінці 2025 року Arricano офіційно оголосила про призупинення робіт.

У компанії тоді пояснювали, що технічно завершити будівництво можна приблизно за півтора року, однак відновлення проєкту повністю залежить від появи нового фінансування.

Історичне депо між забудовою та збереженням

Історія цього проєкту від самого початку супроводжувалася гострими дискусіями. Причиною став комплекс історичних будівель Лук’янівського трамвайного депо, спорудженого ще у 1892 році.

Коли девелопер презентував концепцію ТРЦ у 2012 році, вона передбачала інтеграцію історичних споруд у сучасний торговельно-розважальний комплекс, а також комплексне оновлення самої площі й прилеглої транспортної інфраструктури.

Втім, архітектори, урбаністи та пам’яткоохоронці категорично виступили проти такого підходу. Вони наголошували, що історичний комплекс має бути збережений без втручання нової комерційної забудови та не може стати лише частиною великого торговельного центру.

На запит щодо актуального стану проєкту у 2026 році компанія Arricano відповіді не надала. Тому наразі невідомо, яких саме пошкоджень зазнав як будівельний майданчик, так і історичне депо після останніх російських атак.

Бізнес-центр LUWR: від офісів до багатомільйонних збитків

Серед найпомітніших об’єктів Лук’янівської площі залишається й бізнес-центр LUWR (Lukyanivka Work & Relax), який будували з 2005 по 2019 рік за проєктом архітектора Вадима Жежеріна.

До початку повномасштабної війни близько 60% приміщень уже були передані орендарям. Проте повноцінно запрацювати бізнес-центр так і не зміг. Після перших обстрілів Києва навесні 2022 року будь-яку комерційну діяльність у будівлі припинили через постійну загрозу нових атак та близькість до промислової зони.

Із того часу об’єкт фактично перебуває у вимушеному простої, а влітку 2024 року стало відомо про його консервацію. Новий Microsoft Word Document.docx

Найбільших пошкоджень бізнес-центр зазнав під час масованої атаки 24 травня 2026 року. Внаслідок удару були серйозно пошкоджені конструкції кількох поверхів лівого крила будівлі.

Для того щоб зберегти несучі конструкції, власники розпочали складні інженерні роботи із часткового демонтажу аварійних бетонних елементів. Після цього планують перейти до відновлення будівлі та посилення її опорних колон.

Коли саме завершаться ці роботи, поки що невідомо. Через складність демонтажу на великій висоті та необхідність проведення додаткових експертиз відновлення триватиме ще багато місяців.

Управлінням об’єкта займається девелоперська компанія «Фенікс Груп». Сам бізнес-центр юридично належить швейцарській компанії BCG Investment AG, яку пов’язують із колишнім посадовцем Володимиром Сівковичем.

За словами керівника компанії Назара Бенча, зараз головний акцент зроблено на судових процесах проти Російської Федерації для отримання компенсації за завдані руйнування та втрачений прибуток.

Лише після першої атаки прямі збитки разом із недоотриманими доходами оцінили у 8,73 мільйона доларів. Після травневого обстрілу 2026 року масштаб нових втрат ще оцінюють експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Після завершення оцінки власники планують подати нові позови та скористатися міжнародними механізмами компенсації через Реєстр збитків, завданих агресією РФ.

Лук’янівський ринок: після пожежі підприємці повернулися працювати просто неба

Одним із найболючіших ударів для Лук’янівки стало знищення історичного Лук’янівського ринку. Під час масованої російської атаки 24 травня 2026 року внаслідок прямого влучання та подальшої пожежі одна з найстаріших торговельних локацій Києва, історія якої бере початок ще у XIX столітті, практично вигоріла.

Втім, уже за кілька днів після трагедії підприємці почали повертатися на місце та відновили торгівлю просто серед руїн.

Паралельно кияни зареєстрували електронну петицію із закликом відбудувати ринок. Документ швидко набрав необхідні шість тисяч голосів, а архітектори й урбаністи наголосили, що ця територія має зберегти свою історичну торговельну функцію.

Однак у відповіді на петицію міська влада фактично відмежувалася від безпосередньої участі у відновленні об’єкта.

У КМДА повідомили, що підприємцям запропонували пільговий переїзд до 23 інших торговельних центрів столиці, а також можливість працювати на вільних місцях Житнього та Володимирського ринків або на міських ярмарках.

Водночас майбутнє самої території повністю залежить від приватного власника — ТОВ «Квіткова галявина». Згідно з відкритими реєстрами, компанією володіє кіпрська SAVINVEST LTD, а її керівником і бенефіціаром є Ігор Лєщенко. Раніше журналісти також пов’язували цей актив із колишнім головою правління «Авант-банку» Веніаміном Лєбєдєвим та ексголовою Миколаївської ОДА Олексієм Савченком.

Наразі власники займаються переважно оформленням документів, інженерними обстеженнями та фіксацією збитків, необхідних для внесення ринку до Державного реєстру пошкодженого та знищеного майна.

У Департаменті промисловості та розвитку підприємництва КМДА підтвердили, що адміністрація ринку поки лише організувала торгівлю на вцілілих ділянках території. Водночас остаточного рішення щодо повноцінної відбудови власник досі не ухвалив. Новий Microsoft Word Document.docx

Мала опера: пам’ятка, яка продовжує жити попри постійні атаки

Однією з найцінніших історичних споруд Лук’янівської площі залишається Київська мала опера — колишній Лук’янівський народний будинок, зведений у 1902 році за проєктом архітектора Михайла Артинова.

Будівля має статус пам’ятки архітектури місцевого значення та є важливою частиною історичного обличчя району. Від початку повномасштабної війни вона вже щонайменше десять разів потрапляла під російські обстріли.

Особливо серйозних пошкоджень театр зазнав під час атаки 24 травня 2026 року. Вибухова хвиля пошкодила вхідну групу, покрівлю, стелю та внутрішні стіни будівлі. Також були вибиті великі фронтальні вікна, серед яких — три автентичні дерев’яні конструкції, які незадовго до цього вдалося відреставрувати завдяки підтримці громадськості.

Після цього об’єкт включили до офіційного звіту комісії ЮНЕСКО, яка документує воєнні злочини проти культурної спадщини України.

Однак уже 19 липня історична споруда знову опинилася під ударом. Цього разу чергова балістична атака пошкодила фасад будівлі.

Попри складну ситуацію, місто профінансувало найнеобхідніші протиаварійні роботи. За бюджетні кошти відремонтували дах, укріпили пошкоджені стіни та забезпечили первинну консервацію прорізів.

Ще наприкінці 2022 року КМДА затвердила стратегічний план, відповідно до якого будівлю офіційно визнали аварійною та такою, що потребує капітальної реставрації.

Втім, через воєнний стан фінансування культурної сфери суттєво скоротилося, тому повномасштабне відновлення поки що залишається без необхідних коштів.

Сьогодні театр продовжує працювати значною мірою завдяки підтримці волонтерів. У межах кампанії #SaveMalaOpera, яку реалізує благодійний фонд «Гуртум», проводяться благодійні заходи, толоки та мистецькі акції, що допомагають підтримувати будівлю у робочому стані.

Водночас фонд поки не оприлюднив фінансових розрахунків, необхідних для повної реставрації пам’ятки, а також детального плану майбутніх відновлювальних робіт.

Лук’янівка без плану: чому район досі не має стратегії розвитку

Аналіз нинішньої ситуації на Лук’янівській площі свідчить, що головною проблемою залишається не лише руйнування, спричинені російськими атаками, а й відсутність комплексного підходу до розвитку цієї території.

Як повідомили в Департаменті містобудування та архітектури КМДА, будь-які рішення щодо майбутнього площі мають ухвалюватися на основі Детального плану території (ДПТ). Саме цей документ визначає принципи забудови, транспортного сполучення та розвитку громадського простору.

Втім, такого документа фактично досі немає.

Його розроблення для території Татарки та Лук’янівки розпочали ще 13 листопада 2013 року. Роботу виконує «Інститут Генерального плану міста Києва», однак за тринадцять років завершений проєкт так і не передали до профільного департаменту.

Не менш показовою є ситуація і з транспортною інфраструктурою.

У Департаменті транспортної інфраструктури КМДА повідомили, що наразі не мають інформації про підготовку будь-якої комплексної реорганізації руху на Лук’янівській площі. Розробити нову транспортну схему можливо лише після отримання відповідного доручення від керівництва міста.

Водночас Департамент промисловості та розвитку підприємництва продовжує робити ставку переважно на релокацію бізнесу, тоді як власники зруйнованих об’єктів займаються оформленням документів для отримання компенсацій або консервацією пошкоджених будівель.

Зміни відбуваються лише після катастроф

У результаті всі перетворення на Лук’янівській площі сьогодні відбуваються не завдяки продуманому плануванню, а як вимушена реакція на наслідки російських атак.

Яскравим прикладом став тимчасовий наземний пішохідний перехід, який облаштували після масованого обстрілу 19 липня 2026 року. Через пошкодження підземної інфраструктури біля станції метро «Лук’янівська» міські служби були змушені оперативно організувати дублюючий маршрут для пішоходів.

Спочатку він працював як нерегульований перехід із дорожньою розміткою та відповідними знаками, після чого розпочалося встановлення світлофорного обладнання.

Фактично ця ситуація довела: безбар’єрне наземне сполучення, про необхідність якого урбаністи говорили роками, було цілком можливим і раніше. Проте для його появи знадобилося руйнування частини існуючої інфраструктури.

Руйнування відкрили нові можливості для переосмислення площі

Попри всі трагічні наслідки російських обстрілів, нинішня ситуація може стати шансом для комплексного оновлення Лук’янівської площі.

Знищення великих торговельних об’єктів — зокрема ринку та ТЦ «Квадрат» — фактично звільнило значну частину простору навколо метро. Це відкриває можливість переглянути принципи організації всієї території та відмовитися від хаотичної забудови, яка формувалася протягом 1990–2000-х років.

На думку експертів, саме тут Київ може реалізувати один із перших масштабних проєктів повоєнної трансформації міського середовища. Йдеться про створення сучасного мультимодального транспортного вузла з пріоритетом громадського транспорту, комфортними пішохідними маршрутами, безпечними підходами до станції метро, інклюзивним простором і гармонійною інтеграцією історичної забудови. При цьому професійне підґрунтя для таких змін уже давно існує.

Упродовж останніх років архітектори та урбаністи представили одразу кілька концепцій розвитку Лук’янівки. Серед них — проєкт трамвайно-пішохідної зони, який ще у 2012 році розробляли за участю інженера Віктора Петрука та компанії Arricano, а також напрацювання ГО «Рада з урбаністики Києва» і школи урбаністики «Урбанина», презентовані у 2020–2021 роках.

Втім, реалізація цих ідей залежить насамперед від політичної волі міської влади. Без затвердження Детального плану території, сучасної транспортної моделі та чіткої стратегії розвитку Лук’янівка ризикує й надалі залишатися територією, де рішення ухвалюють лише після чергових руйнувань, а не на випередження.

Читайте також: Нову міськраду у Вишневому проєктуватимуть без конкурсу: на концепцію інтер’єру витратять 1,49 млн грн

Фото: з відкритих джерел

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.