Українські військові провели унікальну операцію з порятунку пораненого бійця, якого не вдавалося вивезти з позиції наземним транспортом. Для цього використали важкий безпілотник із вантажною лебідкою. Костянтин Маґура Власенко провів на позиції 491 день, а після тяжкого поранення потребував термінової допомоги.

Про підготовку та перебіг операції, яку називають першою в Україні евакуацією пораненого військового за допомогою дрона, розповіла «Оборонка».

Понад рік на позиції та поранення, яке унеможливило самостійну евакуацію

Історія Костянтина Власенка почалася 2 червня 2025 року. Тоді військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади разом із побратимом вирушив на позицію на Куп’янському напрямку. Вона розташовувалася на лівому березі Осколу.

Спочатку бійці облаштували укриття в сірій зоні, проте згодом місце затопило. Власенко був змушений перебратися до покинутої будівлі. Його напарник загинув, коли намагався дістатися запасної позиції.

14 лютого 2026 року російський безпілотник скинув боєприпас, унаслідок чого Костянтин дістав поранення обох ніг. Аби вижити, він самостійно ампутував кінцівки.

Після цього головним завданням стало доправити військового до медиків. Однак звичайні способи евакуації не спрацьовували: шлях перекривала річка Оскіл, територія була щільно замінована, а в небі постійно перебували російські дрони.

Спроба скористатися наземним роботизованим комплексом також завершилася невдачею. Російські військові помітили платформу ще до того, як вона дісталася позиції, та знищили її. Відправити піхотинців теж було надто небезпечно через активність безпілотників і присутність російської піхоти поблизу.

Чому для порятунку обрали важкий БпЛА

За пошук альтернативного способу евакуації взявся начальник розвідки другого механізованого батальйону з позивним Алекс, який опікується напрямком безпілотних систем у підрозділі.

Військові вже мали досвід роботи з бомберами Heavy Shot, однак наявні моделі не відповідали вимогам цієї місії. Рішення знайшли у співпраці з компанією Gurzuf Defence, яка випробовувала нову важку безпілотну платформу Аюдаг-6.

Цей дрон може переносити вантажі масою до 130 кг і має вантажну лебідку, за допомогою якої можна піднімати та переміщувати вантажі. Саме ці характеристики зробили його потенційно придатним для порятунку пораненого.

«Ми давно працювали з бомберами Heavy Shot і підтримували контакт із компанією Gurzuf Defence. Коли я дізнався, що вони тестують новий важкий борт Аюдаг-6, одразу вийшов на них із цією нестандартною задачею. Дрон тоді ще не був до кінця готовий, але розробники загорілися ідеєю», — розповів Алекс.

У Gurzuf Defence пояснили, що спеціально евакуаційний безпілотник не розробляли. Проте компанія розуміла, що важкі дрони за певних умов можуть виконувати не лише звичайні завдання, а й рятувальні місії.

«До підготовки цієї операції ми попросили долучитися підрозділи, які вже мають досвід евакуації на НРК. Саме ці фахівці налаштовували лебідку та системи кріплення», — зазначив співзасновник компанії Павло Фельдблюм.

Два місяці планування та кілька етапів підготовки

Підготовка до операції потребувала значного доопрацювання техніки та координації між кількома військовими підрозділами. На прохання бійців Gurzuf Defence протягом кількох місяців удосконалювала платформу, після чого до роботи долучилися фахівці роти безпілотних наземних систем 92-ї окремої штурмової бригади. Вони займалися додатковим оснащенням безпілотника.

Окремо штаб другого батальйону 30-ї бригади розробляв план операції. На це пішло два місяці, а загалом у підготовці взяли участь близько 15 військовослужбовців.

Однією з найскладніших частин місії було закріплення пораненого на лебідці. Через характер поранень і обставини евакуації Костянтин мав зробити це самостійно. Тому йому заздалегідь передали альпіністське спорядження та телефон із відеоінструкцією, у якій пояснювалося, як користуватися кріпленням.

Водночас потрібно було врахувати й загрозу з боку російської розвідки. Великий безпілотник могли помітити, тому українські військові передбачили відволікаючий маневр.

До виконання завдання залучили не лише бійців другого батальйону 30-ї бригади. У підготовці також брали участь підрозділи 14-ї та 43-ї окремих механізованих бригад і засоби 10-го армійського корпусу. Фахівці 3-го армійського корпусу допомогли налаштувати систему радіоелектронної боротьби на Аюдагу перед вильотом.

На випадок, якщо безпілотник зазнає несправності або його зіб’ють над лівим берегом Осколу, військові розробили запасний сценарій. Біля можливих місць аварійної посадки перебували розвідувальні групи та екіпажі наземних роботизованих комплексів.

Від дрона до стабілізаційного пункту

Після того як Аюдаг-6 доправився до місця перебування Костянтина, військовий мав самостійно закріпитися на тросі. Далі безпілотник підняв його та переніс до проміжної позиції.

Там бійця від’єднали від лебідки й переклали на наземний роботизований комплекс «Миротворець». Він подолав ще 8 кілометрів бездоріжжям, після чого евакуаційна група перевезла пораненого автомобілем до стабілізаційного пункту.

Там Костянтину надали невідкладну хірургічну допомогу. Таким чином військового вдалося вивезти з позиції, до якої не могли дістатися ані піхотні групи, ані наземна платформа під час попередньої спроби.

Сам Власенко згадує, що під час польоту почувався спокійно. Найбільше полегшення він відчув після приземлення, коли зрозумів, що опинився в безпеці й зможе побачитися з рідними.

«Коли приземлився, відчув безпеку і полегшення — скоро нарешті побачу свою родину. Окремо велика подяка моєму діловоду з позивним Лівша за те, що дуже балував мене смаколиками», — розповів військовий.

В інтерв’ю ICTV Костянтин також повідомив, що росіяни намагалися переконати його здатися в полон і чинили психологічний тиск. Однак він відмовився від такої можливості.

«Дуже сильно переживав, коли над водою летіли, бо я плавати не вмію. Висота була три десятиповерхівки, а потім ще вище було», — пригадав Власенко.

Попереду на військового чекають тривала реабілітація, протезування та робота з психологом. Операція ж продемонструвала, як важкі безпілотні платформи можуть допомагати рятувати поранених там, де наземна евакуація стає надто небезпечною або неможливою.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що в  Україні хочуть змінити правила звільнення з військової служби для батьків, які виховують дітей з інвалідністю. Відповідний законопроєкт №15057 пропонує скасувати обмеження, через які військовослужбовець не завжди може скористатися цією підставою для звільнення.

Читайте також: 1000 жимів штанги на Говерлі: українські воїни встановили світовий рекорд

Фото: Оборонка

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.