У Києві у Михайлівському золотоверхому родичі, друзі та знайомі попрощалися із 12-річною Любавою Яковлєвою та її старшою сестрою 17-річною Вірою Яковлєвою

Дівчата загинули 14 травня внаслідок ракетного удару по багатоповерхівці у Дарницькому районі.

Їхній батько загинув у 2023 році, захищаючи Україну від ворога на фронті.

Про це повідомила кореспондентка Суспільного.

Прощання із 17-річною Вірою та її сестрою 12-річною Любавою Яковлєвими, які загинули внаслідок удару РФ 14 травня. Київ, 19 травня 2026 року. Суспільне Новини/Поліна Паламарчук

Прощання із 17-річною Вірою та її сестрою 12-річною Любавою Яковлєвими, які загинули внаслідок удару РФ 14 травня. Київ, 19 травня 2026 року. Суспільне Новини/Поліна Паламарчук

На прощання до собору прийшли близько сорока людей. Це рідні, знайомі, вчителі та викладачі коледжу, в якому навчалась Віра та одногрупники дівчини тощо.

Любава Яковлєва. Прощання із 17-річною Вірою та її сестрою 12-річною Любавою Яковлєвими, які загинули внаслідок удару РФ 14 травня. Київ, 19 травня 2026 року. Суспільне Новини/Поліна Паламарчук

Викладачка з малювання у Любави Ольга розповіла, що обидві сестри любили малювати, це було їхнє хоббі.

“Дуже була дівчинка (Любава — ред.) талановита, дуже спокійна, дуже вихована. Проявляла себе якнайкраще в усьму. Вона постійно виконувала домашні завдання так наполегливо. Дуже працювала сумлінно. Вона була справжнім янголом. Вона вміла, і товаришувати, і спілкуватися із дітками. Неймовірний біль, тому що дитина дійсно була особлива, талановита, творча. Дуже шкода, що таке горе сталося в родині”, — розповіла Ольга.

Віра Яковлєва. Прощання із 17-річною Вірою та її сестрою 12-річною Любавою Яковлєвими, які загинули внаслідок удару РФ 14 травня. Київ, 19 травня 2026 року. Суспільне Новини/Поліна Паламарчук

Діана розказала, що вони з Вірою були одногрупницями та подругами. Каже, що Віра була дуже відкритою людиною та любила експериментувати із кольорами волосся. Востаннє пофарбувалася у рожевий.

“Велика трагедія. В розпачі всі. Ми з нею бачилися рідко, але все одно у нас зв’язок був дуже сильний. Вчора у нас у одної дівчинки з нашої комапанії було день народження, сьогодні ми мали святкувати, відкривати подарунки. А ми тут. Це не має так бути. Це не вкладається у голові. Скільки ще крові має пролитися, скільки ще смертей. Скільки має помирати дітей, підлітків. Ми юнаки — у нас не було дитинства, у нас немає юності. Ми сьогодні мали святкували день народження. Ми не мали хоронити подругу свою, відспівувати її. Навіщо це все, коли це закінчиться”, — сказала Діана.

Дівчат поховають на Байковому кладовищі.