У Києві, схоже, давно навчилися проводити тендери так, щоб головна інтрига була не в економії бюджетних грошей, а в тому, хто саме зрештою отримає підряд. Бо коли закупівлю на понад 125 мільйонів гривень спочатку «валять» через проблеми з документами, нестачу працівників і сумнівні довідки, а потім запускають повторно – уже з вищою ціною і тим самим фаворитом, уся історія починає викликати надто багато запитань. І поки чиновники говоритимуть про «процедури» та «законність», у кошторисах уже проступають дуже знайомі цифри: лише на кількох позиціях потенційна переплата може перевищувати 5,3 мільйона гривень.

Про те, як тендери можуть ставити «на паузу» до готовності потрібного підрядника, а звичайні будматеріали у кошторисах раптом стають «VIP-продукцією», – у новому матеріалі рубрики «Вражаюча закупівля».

Тендер поставили «на паузу» для потрібного підрядника?

У квітні Комунальний заклад професійної (професійно-технічної) освіти «Київський професійний коледж артдизайну» оголосив тендер на капітальний ремонт будівель та благоустрій території навчально-виробничого корпусу на вулиці Івана Дзюби, 13,15 у Святошинському районі Києва. Очікувана вартість робіт – понад 125,7 мільйона гривень із місцевого бюджету. І поки для студентів це мало б виглядати як історія про оновлення навчального закладу, для ринку це більше схоже на чергову багатомільйонну гру у «правильного підрядника».

Особливо цікаво те, що це вже не перша спроба провести цей тендер. Попередню закупівлю оголошували ще із очікуваною вартістю 122,4 мільйона гривень. Але торги раптом не відбулися. І після цього історія отримала дивне «продовження»: новий тендер – і вже з дорожчим цінником. Майже плюс 3,4 мільйона гривень зверху. І це в той час, коли чиновники люблять розповідати про економію кожної бюджетної копійки.

У попередніх торгах брали участь два учасники – ТОВ «Опитний завод М» із пропозицією 102 млн грн та ПП «Спецсервіс», яке запропонувало 118,8 млн грн. Але зрештою відхилили обох.

І якщо «Спецсервіс» вилетів через класичний набір претензій – невідповідність документації та проблеми із забезпеченням тендерної пропозиції, – то історія з ТОВ «Опитний завод М» виглядає вже значно цікавіше.

ТОВ «Опитний завод М» відхилили через цілий пакет невідповідностей: від проблем із документами щодо доброчесності та екологічних зобов’язань до питань із кваліфікацією працівників і підтвердженням досвіду виконання аналогічних робіт. Зокрема, замовник прямо вказував на проблеми з кадровим складом – у документах бракувало необхідної кількості окремих спеціалістів, зокрема мулярів, а також були відсутні частина підтверджуючих документів щодо працівників.

Не менш цікаво виглядала й історія з аналогічними договорами. У попередньому тендері компанія не надала повного пакета документів, які мали підтверджувати досвід виконання аналогічних робіт, а частину інформації фактично намагалася приховати під грифом «конфіденційно». І найцікавіше те, що у новій закупівлі ця історія фактично повторюється.

У новому тендері ТОВ «Опитний завод М» знову подає лист-пояснення, у якому повідомляє, що не надає:

• повні копії аналогічних договорів;
• документи про вартість виконаних робіт;
• документи щодо класу наслідків об’єкта.

Пояснення – старе й добре знайоме: документи нібито мають гриф «для службового користування» або є «конфіденційними». Тобто компанія фактично знову не подає той самий блок документів, через який уже мала проблеми у попередньому тендері.

Але паралельно після скасування першої закупівлі компанія раптом «знаходить» потрібних працівників. Якщо раніше через нестачу фахівців її пропозицію офіційно відхиляли, то в новій документації проблема дивовижним чином зникає.

І тут виникає цілком логічне питання: попередню закупівлю справді скасували через порушення – чи це була просто технічна пауза, щоб «потрібний» підрядник встиг «допакувати» документи, підтягнути кадрові довідки й спокійно зайти на повторний тендер уже без зайвих перешкод? Бо вся ця історія виглядає так, ніби конкурс не провалився – його просто поставили на паузу до готовності потрібного учасника.

Підрядник із маріупольським слідом і мільярдними підрядами

У новому тендері на понад 125 мільйонів гривень участь взяла лише одна компанія – ТОВ «Опитний завод М». І саме вона запропонувала виконати роботи за 125 763 687 грн – тобто фактично без торгу, із різницею менш ніж у тисячу гривень від очікуваної вартості закупівлі. Наразі компанія очікує рішення замовника. І така «конкуренція» виглядає радше як формальність, ніж як реальна боротьба за бюджетні гроші.

Згідно з даними YouControl, ТОВ «Опитний завод М» зареєстроване ще у 2005 році в Маріуполі. Після початку повномасштабної війни компанія перереєструвалася на Закарпатті – у Хустському районі. Спочатку фірма займалася торгівлею металами, але згодом різко перекваліфікувалася на будівництво. Засновницею та керівницею компанії залишається Наталія Сапьолкіна, яка має реєстрацію у тимчасово окупованому Маріуполі.

За даними Clarity Project, за роки участі у публічних закупівлях компанія підписала 171 договір на понад 2,05 млрд грн. Більшість цих контрактів припадає саме на Донеччину ще до повномасштабного вторгнення. І попри зміну адреси та регіону роботи, бюджетні підряди для компанії не закінчилися – навпаки, схоже, лише набрали обертів.

Особливо цікаво, що у 2025 році фірма раптом збільшує свій статутний капітал майже у 39 разів – із 26 тисяч до понад 1 мільйона гривень. На фоні багатомільйонних тендерів це виглядає як спроба створити більш «солідну» картинку для участі у великих закупівлях.

Втім, цікава тут не лише сама компанія, а й її мережа зв’язків. Один і той самий номер телефону «Опитного заводу М» фігурує у реєстрах одразу кількох структур – благодійного фонду «Єдина Україна 2022», ІТ-компанії «Слеіт» в Ужгороді та київської фірми «Компанія Піонер». А за цими структурами – ті самі або пов’язані особи: Олександр Сапьолкін, Максим Прохоров, Марія Козлюк.

Є й історії значно неприємніші. Наприклад, ремонт приміщення центру допомоги переселенцям «ЯМаріуполь» у Дніпрі. Саме там контрольний обмір виявив завищення обсягів виконаних робіт на понад 310 тисяч гривень. Ще більш як на 108 тисяч, за висновками перевірки, були завищені ціни на матеріали. І що особливо показово – підрядник відмовився брати участь у контрольних замірах.

Крім цього, «Опитний завод М» спливає і в адміністративному провадженні за позовом ГО «Нон-Стоп» до ДБР. У матеріалах заяви йшлося про ймовірну схему розкрадання бюджетних коштів через фіктивні угоди та ухилення від сплати податків, де серед десятків компаній згадували і «Опитний завод М».

Так, суд не зобов’язав правоохоронців відкривати кримінальне провадження. Але сама поява компанії у таких історіях – уже серйозний репутаційний маркер. Особливо коли йдеться про підряд на понад 125 мільйонів гривень із бюджету Києва.

«VIP-ремонт» за бюджетний рахунок: лише на п’яти позиціях – понад 5,3 мільйона потенційної переплати

У кошторисі вартість віконних блоків становить 4 654,64 грн за м² ( тут і далі ціни без ПДВ). Загальний обсяг – 539,665 м², а сума цієї позиції перевищує 2,51 млн грн. Тепер – до ринку. Аналогічні енергоефективні металопластикові вікна з профілем рівня REHAU Synego MD коштують приблизно 3 262,5 грн за м². Тобто в кошторисі кожен квадратний метр таких вікон дорожчає майже на 1 392 грн, або приблизно на +43% до ринку. Якщо рахувати весь обсяг, то за ринковими цінами ця позиція мала б коштувати близько 1,76 млн грн, тоді як у документах заклали понад 2,51 млн грн. Отже, потенційна переплата лише на віконних блоках може становити понад 751 тисячу гривень.

Не менш цікаво виглядає і позиція з напівкомерційним лінолеумом. У кошторисі його заклали по 504,55 грн за м². Загальний обсяг – 2 325,76 м², а загальна сума цієї позиції перевищує 1,17 млн грн. Тепер – що показує відкритий ринок. Аналогічний напівкомерційний лінолеум коштує приблизно 339,17 грн за м². Тобто у документах покриття для підлоги раптом дорожчає більш ніж на 165 грн на кожному квадратному метрі. У відсотках це близько +49% до ринкової вартості. Якщо рахувати весь обсяг, то за ринковими цінами цей лінолеум мав би коштувати близько 789 тисяч грн, тоді як у кошторисі заклали понад 1,17 млн грн. Отже, потенційна переплата лише на цій позиції може становити понад 384 тисячі гривень.

Ще більш «преміальною» у цьому кошторисі виглядає керамогранітна плитка. У документах її заклали по 884,65 грн за м². Загальний обсяг – 3 513,9 м², а загальна сума цієї позиції перевищує 3,1 млн грн. Тепер – до ринку. Аналогічний керамограніт Cersanit Bravio Light Grey Matt коштує приблизно 286,67 грн за м². Тобто в кошторисі плитка дорожчає більш ніж утричі. Різниця становить майже 598 грн на кожному квадратному метрі, або близько +209% до ринкової вартості. Якщо рахувати загальний обсяг, то за ринковими цінами ця плитка мала б коштувати близько 1,01 млн грн, тоді як у документах заклали понад 3,1 млн грн. Отже, потенційна переплата лише на цій позиції може становити понад 2,1 мільйона гривень.

Ще одна показова позиція – металопластикові дверні блоки. У кошторисі їх заклали по 6 256,62 грн за м². Загальний обсяг – 263,97 м², а загальна сума цієї позиції перевищує 1,65 млн грн. Тепер – до ринку. Аналогічні металопластикові двері із подібними характеристиками коштують приблизно 2 933,33 грн за м². Тобто у документах двері дорожчають більш ніж удвічі. Різниця становить понад 3 323 грн на кожному квадратному метрі, або близько +113% до ринкової вартості. Якщо рахувати весь обсяг, то за ринковими цінами ця позиція мала б коштувати близько 774 тисяч грн, тоді як у кошторисі заклали понад 1,65 млн грн. Отже, потенційна переплата лише на металопластикових дверях може становити понад 877 тисяч гривень.

Не менш цікавою виглядає і позиція з повітропроводами з оцинкованої сталі товщиною 0,7 мм. У кошторисі їх заклали по 1 310,89 грн за м². Загальний обсяг – 1 396,48 м², а загальна сума цієї позиції перевищує 1,83 млн грн. Тепер – до ринку. Аналогічні повітропроводи з оцинкованої сталі 0,7 мм коштують приблизно 458,33 грн за м². Тобто у документах ця продукція дорожчає майже утричі. Різниця становить понад 852 грн на кожному квадратному метрі, або близько +186% до ринкової вартості. Якщо рахувати загальний обсяг, то за ринковими цінами повітропроводи мали б коштувати близько 640 тисяч грн, тоді як у кошторисі заклали понад 1,83 млн грн. Отже, потенційна переплата лише на цій позиції може становити понад 1,19 мільйона гривень.

Понад 125 мільйонів гривень із бюджету Києва. Єдиний учасник тендеру. Компанія, яку раніше вже відхиляли через проблеми з документами та кадрами. І щонайменше 4,3 мільйона гривень потенційної переплати лише на кількох позиціях кошторису. І поки чиновники вкотре говоритимуть про «необхідність ремонту» та «важливість оновлення», виникає просте питання: скільки ще бюджет Києва готовий переплачувати за такі «VIP-ремонти»? Бо 5,3 мільйона гривень – це сотні FPV-дронів для фронту, десятки автомобілів для військових або обладнання, якого критично бракує на передовій. Але замість цього гроші, схоже, знову можуть осідати у дуже «правильних» кошторисах.

Читайте також: Переплата 5,6 млн і тінь держзради: у Кожанці 88 мільйонів на укриття хочуть віддати «тендерному мільярдеру»

Фото: «Київщина 24/7».

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.