«Складно порахувати, скільки разів за цей час я був за крок до загибелі»: боєць «Скелі» про бої за Покровськ

Суспільство
Фото: 425-й ОШП «Скеля»

32-річний боєць «Скелі» Ярослав Оксанич три місяці тримав позиції під Покровськом, пережив десятки атак дронів за день і втратив зір на одне око.

Історію бійця розповіли у 425-му окремому штурмовому полку «Скеля».

До війська Ярослав займався будівництвом, ремонтував і продавав смартфони. Також він захоплювався співом: виступав на шкільних святах і брав участь у міських конкурсах.

У листопаді 2025 року Ярослав долучився до війська. Після підготовки його розподілили до полку «Скеля».

Перша бойова ротація військового припала на лютий—квітень 2026 року — період ключових боїв за Покровськ.

До 70 ворожих скидів за день

Три місяці на позиціях стали випробуванням на межі людських можливостей.

«Якщо будеш панікувати, добром це не закінчиться»: «Торетто» згадав перший бойовий виїзд на Курщині

«Якщо будеш панікувати, добром це не закінчиться»: «Торетто» згадав перший бойовий виїзд на Курщині

Зима, холод, постійні обстріли та російські штурми. Група Ярослава тримала позиції на зруйнованій фермі.

Щоб хоч якось зігрітися, бійці використовували будівельну вату. Вона кололася, але іншого виходу не було.

Небезпека не давала розслабитися навіть на хвилину. Російські дрони постійно атакували позиції.

За словами Ярослава, лише за день по них могли здійснити до 70 скидів.

«Складно порахувати, скільки разів за цей час я був за крок до загибелі», — згадує військовий.

Переважно пілоти полку зупиняли російську піхоту ще на підходах до українських позицій. Однак іноді з десяти окупантів один усе ж діставався до групи Ярослава.

Одного разу російський військовий підійшов впритул до укриття бійців «Скелі» та запитав, хто всередині.

Українські захисники відкрили вогонь і поранили його. Окупант відповз за бетонну плиту за кілька метрів від укриття.

Три окупанти в полоні, 15 врятованих побратимів і шеврон для Президента України: бойовий шлях «Шакала»

Три окупанти в полоні, 15 врятованих побратимів і шеврон для Президента України: бойовий шлях «Шакала»

Наступні кілька годин Ярослав із побратимами тримали плиту на прицілі. Поранений росіянин міг кинути гранату або відкрити вогонь.

Бійці очікували, що він спробує продовжити бій, адже довго лежати на морозі було складно.

Так і сталося. Дочекавшись темряви, росіянин спробував діяти, але його ліквідували.

Втратив автомат, але продовжив бій

В один із днів російський дрон влучив в укриття, через що здетонували патрони.

Рації згоріли, а автомати були пошкоджені. Особистий автомат Ярослава також згорів.

Військовому довелося взяти зброю загиблого бійця суміжного підрозділу. Наступні кілька годин він чистив автомат від бруду.

Згодом, під час чергового російського штурму, Ярослав використав цю зброю в бою та зупинив ще одного російського штурмовика.

Під час боїв за Покровськ військовий зазнав поранення: уламок позбавив його зору на одне око.

Нині Ярослав очікує на звільнення з військової служби за станом здоров’я.

Раніше АрміяInform розповідала історію Романа, який після загибелі побратима відмовився від ротації та продовжив виконувати бойові завдання на Сумщині, де опанував фах оператора важких дронів-бомберів.

Залишити відповідь