Смертельна пастка для червонокнижних тварин: що відбувається з дикою природою вздовж траси Київ–Чоп
На міжнародній трасі М06 Київ–Чоп автомобілі становлять загрозу не лише для великих диких тварин. Понад половину загиблих на досліджуваних ділянках представників фауни становлять земноводні та метелики. Серед виявлених науковцями жертв дорожнього руху є також рідкісні види, занесені до Червоної книги України. Такі результати показав перший шестимісячний моніторинг біорізноманіття, який проводить команда WWF-Україна.
Дослідження охоплює вісім демонстраційних ділянок траси М06. Його мета — з’ясувати, як автомобільні дороги впливають на дику природу, які види тварин найбільше потерпають від транспортної інфраструктури та як можна зменшити кількість загиблих тварин.
Метелики, земноводні та комахи — непомітні жертви автомобільних доріг
Результати моніторингу показали суттєву різницю між тваринами, яких люди найчастіше помічають поблизу доріг, і тими, які фактично гинуть під колесами автомобілів.
Зокрема, серед візуально зафіксованих ознак присутності тварин поблизу траси 94% припадало на ссавців і лісових птахів. Проте серед загиблих тварин картина виявилася зовсім іншою.
Найбільшу частку — 53% — становили земноводні та метелики. Ще 28% припадало на ссавців і лісових птахів.

Окреме занепокоєння викликає загибель комах-запилювачів. Близько 12% усіх виявлених загиблих тварин становили бджоли, джмелі та оси.
Ці комахи відіграють важливу роль у підтриманні природних екосистем, розмноженні рослин та забезпеченні продовольчої безпеки. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), близько 75% світових продовольчих культур частково або повністю залежать від запилювачів.
Зоолог і менеджер проєктів напряму «Рідкісні види» WWF-Україна Остап Решетило наголошує, що вплив транспортної інфраструктури на природу не можна оцінювати лише за загибеллю великих ссавців. Не менш важливо досліджувати менш помітні групи тварин, зокрема комах і земноводних.
Водночас науковці підкреслюють: наведені показники є попередніми та стосуються лише досліджуваних ділянок М06, а не всіх українських доріг.
На трасі Київ–Чоп знаходять загиблих червонокнижних тварин
Ще один тривожний результат моніторингу — виявлення представників рідкісних видів, занесених до Червоної книги України.
За перші шість місяців досліджень науковці фіксували такі знахідки майже на всіх демонстраційних ділянках.
Серед них — загиблі рукокрилі та кіт лісовий (Felis silvestris). Також дослідники виявили загиблих сов довгохвостих (Strix uralensis), які належать до видів, що охороняються.

Поблизу однієї з ділянок дороги зафіксували численні сліди видри. Це свідчить про присутність дикої природи безпосередньо поруч із транспортним коридором.
Були й менш трагічні, але показові знахідки. Наприклад, молодий дрізд співочий облаштував собі прихисток під дорожньою огорожею.
Такі спостереження допомагають зрозуміти, наскільки тісно транспортна інфраструктура взаємодіє з природними територіями.
Богомол у Карпатах: науковці зафіксували незвичну знахідку
Під час досліджень на трасі М06 науковці звернули увагу й на незвичайного представника комах.
У серпні 2026 року богомола звичайного (Mantis religiosa) двічі виявили на двох різних демонстраційних ділянках у Східних Карпатах.
За словами зоолога Остапа Решетила, ці спостереження можуть бути одними з небагатьох задокументованих реєстрацій цього виду в регіоні.
Богомол звичайний є теплолюбною комахою, характерною переважно для степів, лісостепів, сухих луків і південних територій. Тому його поява у східнокарпатських районах привертає увагу дослідників.
Науковці припускають, що поширення теплолюбних видів у нові регіони може бути одним із проявів кліматичних змін, які поступово впливають на межі природних ареалів тварин.
Фотопастки та пошук слідів: як досліджують дику природу біля траси
Для моніторингу обрали міжнародну автомобільну дорогу М06 Київ–Чоп, яка з’єднує Україну з європейськими країнами та проходить через цінні природні території Полісся і Карпат.

Спочатку науковці визначили 15 потенційно проблемних ділянок, де дорога перетинає екологічні коридори — території, якими дикі тварини користуються для переміщення.
Після аналізу карт і польових обстежень відібрали вісім демонстраційних ділянок. Більшість із них розташована в Карпатському регіоні.
Щомісяця дослідники обстежують прилеглі до дороги території. Вони фіксують загиблих тварин, шукають сліди, екскременти, залишки їжі, нори, гнізда та пір’я, а також записують характерні звуки.
Одним із головних інструментів стали фотопастки. На кожній із восьми ділянок встановили по десять пристроїв — по п’ять з обох боків дороги.
Перші фото- та відеоматеріали підтвердили присутність на досліджуваних територіях вовка сірого, лисиці рудої, сарни європейської та свині лісової.
Надалі команда планує використовувати спеціальні акустичні пристрої для автоматичного моніторингу птахів і кажанів.
Як планують захищати тварин від автомобілів?
Результати досліджень мають допомогти визначити найбільш небезпечні для дикої природи ділянки автомобільних доріг.
Серед можливих рішень, які розглядають фахівці:
-
встановлення попереджувальних дорожніх знаків у місцях активного переміщення тварин;
-
облаштування захисних огорож, які спрямовуватимуть тварин до безпечних переходів;
-
будівництво спеціальних підземних переходів для диких тварин;
-
створення надземних екодуків, які дозволяють тваринам безпечно перетинати автомобільні дороги.
Для України це питання особливо важливе з огляду на майбутнє відновлення транспортної інфраструктури. На думку фахівців, захист біорізноманіття необхідно враховувати ще на етапі планування будівництва та реконструкції доріг, а не після появи проблем.
Моніторинг на трасі Київ–Чоп триває. Його результати мають стати основою для розробки практичних рішень, які допоможуть зменшити негативний вплив автомобільних доріг на дику природу.
Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що покинуті кладовища Чорнобильської зони стали справжніми природними притулками, де збереглися рідкісні рослини та вікові дерева. Під час дослідження 24 цвинтарів науковці виявили понад 400 видів рослин, а також дуби й сосни, вік яких може сягати кількох століть.
Читайте також: Радіація замість їжі та захист для Марса: у зруйнованому реакторі ЧАЕС виявили унікальні чорні гриби
Фото: WWF-Україна
Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.