23 серпня Україна відзначає День Державного Прапора. І щороку цей день нагадує: прапор — це не лише символ держави. Це історія народу, його пам’ять і знак свободи, за яку Україна продовжує боротися.

Синьо-жовтий прапор сьогодні — один із найвпізнаваніших символів України. Та його історія значно давніша за сучасну державу: поєднання синього та золотого кольорів зустрічається в українській символіці ще з часів Русі, а шлях до сучасного державного стяга тривав століттями. 

Спеціально до Дня Державного Прапора України «Київщина 24/7» зібрала важливі історичні факти про український стяг — як формувалися його кольори, що вони означали в різні періоди та коли синьо-жовте полотнище стало символом української державності.

Від Русі до козацької доби

Витоки синьо-золотих барв сягають доби Руського королівства XIII століття. Одним із найвідоміших прикладів є символіка Галицько-Волинської держави — золотий лев на синьому тлі. У 1410 році воїни Львівської землі брали участь у Грюнвальдській битві під синім прапором із золотим левом.

У козацьку добу прапори були різноманітними. Проте з XVIII століття на козацьких корогвах дедалі частіше використовували блакитне полотнище із золотими або жовтими хрестами, зорями, зброєю та іншими символами. Тобто синій і жовтий уже тривалий час були присутні в українській військовій та територіальній символіці.

1848 рік — народження національного прапора

Переломним став 1848 рік — період європейської «Весни народів». Саме тоді синьо-жовте поєднання утвердилося як національні кольори українців. У червні 1848 року синьо-жовтий прапор уперше замайорів над ратушею у Львові.

Відтоді ці барви стали символом українського національного руху, єдності та прагнення до культурного й політичного самовизначення.

Українська революція та державність

На початку ХХ століття синьо-жовтий прапор поширився на українських землях і став символом національно-визвольної боротьби. У 1917 році під ним проходили масові українські маніфестації, а в період Української революції 1917–1921 років він став офіційним символом української державності.

У документах українських урядів 1918 року було закріплено саме синьо-жовте розташування: синя смуга зверху, жовта — знизу.

Радянська заборона і повернення

Після встановлення радянської влади синьо-жовтий прапор опинився під забороною, а за його використання людей переслідували. Але символ не зник. Його таємно підіймали дисиденти та учасники національного руху.

Наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років синьо-жовтий знову почав масово з’являтися на вулицях українських міст. 24 липня 1990 року його урочисто підняли над Київською міською радою, а 4 вересня 1991 року — над Верховною Радою України.

Прапор незалежної України

28 січня 1992 року Верховна Рада України офіційно затвердила Державний Прапор України — прямокутне полотнище з двома рівновеликими горизонтальними смугами: синьою зверху та жовтою знизу, у співвідношенні 2:3.

Сьогодні синьо-жовтий стяг — це не просто поєднання кольорів. Це символ української ідентичності, свободи, гідності та боротьби за незалежність, який пройшов крізь століття й зберіг своє значення для українців.

Під час звільнення українських територій синьо-жовтий стяг знову і знову піднімають над містами та селами, повертаючи туди не просто символ держави, а українську присутність і свободу.

Кадри, на яких військові встановлюють український прапор над звільненими населеними пунктами, стали одними з найсильніших символів новітньої історії України. Стяг піднімають там, де його роками не можна було побачити, — як знак того, що територія повернулася до України.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що Національний музей «Київська картинна галерея» відновив оригінальний вітражний ліхтар особняка, пошкоджений унаслідок російського ракетного удару у 2022 році. Увесь проєкт тривав понад два роки. Монтаж нового вітража проведуть після завершення війни, коли будівля музею буде повністю безпечною для проведення таких робіт.

Читайте також: Швейцарія виділить близько $730 тисяч на збереження Києво-Печерської лаври

Фото: з відкритих джерел, «Київщина 24/7»

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.