Теpміново! Китaй не стеpпів. Тaкого ще не було. Нeвже почнeться
Теpміново!
Китaй не стеpпів.
Тaкого ще не було. Нeвже почнeться
Напередодні в Європейському Союзі нарешті одноголосно схвалили 20-й пакет санкцій проти росії.
Щоправда, до списку потрапили навіть деякі китайські компанії.
Як на нові санкції відреагував Китай?
У Міністерстві торгівлі азійської країни не забарилися з відповіддю.
Там висловили “рішучий протест”, попередивши європейців про можливі “наслідки”, передає Bloomberg.
Нагадаємо, деталі 20-го пакету санкцій оприлюднили ще декілька днів тому. Його обмеження спрямовані не лише проти росіян, а й постачальників високотехнологічного обладнання з третіх країн.
Зокрема, Брюссель звинувачує кілька китайських компаній в експорті товарів подвійного призначення для військово-промислового сектору країни-агресорки.
Уже ввечері суботи, 25 квітня, у Пекіні виступили з новою заявою, пише Reuters.
Міністерство торгівлі попередило, що може вдатися до “необхідних заходів” для захисту китайських компаній, а всі “наслідки” нібито понесе європейська сторона.
Цей крок суперечить духу консенсусу, досягнутого між лідерами Китаю та ЄС, і серйозно підриває взаємну довіру та загальну стабільність двосторонніх відносин,
– наголосив речник відомства азійської країни.
В ексклюзивному коментарі 24 Каналу економіст Іван Ус пояснив, що ефект санкцій проти pосії є накопичувальним і з часом може критично вдарити по її фінансових можливостях.
А от роль Китаю експерт оцінює стримано: Пекін, попри певну підтримку у військовій площині, не фінансує країну-агресорку напряму.
Тож без стабільних зовнішніх вливань ресурс війни для Москви поступово вичерпуватиметься, і вже найближчим часом вона може зіткнутися з серйозними бюджетними труднощами.
Що відомо про 20-й пакет санкцій?
Його ухвалення в ЄС планували раніше – до річниці повномасштабного вторгнення 24 лютого. Однак процес затягнувся через блокування рішення Угорщиною.
Нововведення враховують залежність росії від третіх країн у постачанні критично важливих компонентів.
Зокрема, санкції запроваджено проти 16 компаній із Китаю, ОАЕ, Узбекистану, Казахстану та Білорусі.
Загалом під посилені експортні обмеження щодо товарів, які сприяють технологічному розвитку оборонного сектору країни-агресорки, потрапило 60 нових суб’єктів. Частина з них розташована за її межами – у Китаї, Туреччині, ОАЕ.