Право на практиці

Тривале проживання українця за кордоном саме по собі не означає автоматичної втрати права користування житлом. Однак за певних обставин суд може визнати людину такою, що втратила це право.

Після початку повномасштабної війни кількість таких спорів зросла. Власники житла звертаються до судів, щоб припинити право користування квартирами чи будинками осіб, які роками там фактично не проживають. Водночас сам факт виїзду за кордон, зокрема через війну, не є достатньою підставою для такого рішення. Про це повідомили у Судово-юридичній газеті.

Що передбачає закон

Основними нормами, які застосовуються у таких спорах, залишаються статті 71–72 Житлового кодексу УРСР та стаття 405 Цивільного кодексу України.

За загальним правилом, за тимчасово відсутньою особою житло зберігається протягом шести місяців. За наявності поважних причин цей строк може бути продовжений. Закон також передбачає обставини, за яких право користування житлом зберігається довше, зокрема військову службу, роботу або навчання за кордоном, лікування та інші випадки.

Водночас визнати людину такою, що втратила право користування житлом через тривалу відсутність, можна лише в судовому порядку.

Стаття 405 ЦК України передбачає, що член сім’ї власника житла може втратити право користування ним у разі відсутності понад один рік без поважних причин, якщо інше не встановлено домовленістю сторін або законом.

Таким чином, тривале перебування за кордоном не запускає автоматичну процедуру позбавлення житлового права. Суд має оцінити конкретні обставини справи.

Що враховує Верховний Суд

У своїй практиці Верховний Суд неодноразово наголошував, що припинення права користування житлом є втручанням у право людини на житло. Тому воно має бути обґрунтованим і пропорційним.

Зокрема, у постанові від 14 грудня 2023 року у справі № 521/7073/21 суд звернув увагу на необхідність оцінювати, чи є таке втручання виправданим і необхідним для захисту прав власника.

У постанові від 4 вересня 2024 року у справі № 756/1384/20 Верховний Суд зазначив, що суди повинні досліджувати причини тривалої відсутності людини, її зв’язок із житлом, можливі перешкоди у користуванні ним та пропорційність втручання у право на житло.

Ще в одній постанові — від 25 вересня 2024 року у справі № 161/15630/22 — Верховний Суд звернув увагу на речово-правовий характер права користування приватним житлом. Важливими обставинами при цьому є відсутність понад встановлений законом строк без поважних причин та фактична втрата зв’язку з житлом.

У постанові від 2 квітня 2025 року у справі № 607/19247/21 суд узагальнив підхід до таких спорів. Для визнання особи такою, що втратила право користування житлом, необхідно встановити її непроживання протягом визначеного законом строку та відсутність поважних причин такої відсутності. Водночас обов’язок довести ці обставини покладається на позивача.

Які обставини можуть мати значення

Суди можуть оцінювати, зокрема:

• причини виїзду та тривалої відсутності;
• чи зберігає людина зв’язок із житлом;
• чи бере участь в оплаті комунальних послуг;
• чи має інше постійне місце проживання;
• чи перешкоджали їй користуватися житлом;
• чи зберігає вона особисті речі або інші зв’язки з помешканням.

Робота, навчання або лікування за кордоном, а також вимушений виїзд через бойові дії за певних обставин можуть бути визнані поважними причинами відсутності.

Водночас Верховний Суд у постанові від 3 березня 2021 року у справі № 161/2007/18 вказував, що тривале непроживання, переїзд до іншого міста, створення сім’ї, наявність іншого житла та відсутність достатніх зв’язків зі спірним помешканням можуть свідчити про втрату інтересу до нього.

Важлива позиція ЄСПЛ

Європейський суд з прав людини також виходить із необхідності оцінювати пропорційність втручання у право на житло.

У справі «Кривіцька та Кривіцький проти України» ЄСПЛ зазначив, що втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла. Тому національні суди мають оцінювати всі обставини конкретної справи, а не обмежуватися лише фактом тривалої відсутності людини.

В умовах повномасштабної війни особливого значення набувають причини виїзду за кордон. Саме тому тривале проживання в іншій країні саме по собі не означає, що людина автоматично втратила право користування українським житлом.

Водночас особам, які тривалий час перебувають за кордоном, доцільно зберігати докази свого зв’язку з житлом — зокрема документи, особисті речі та підтвердження оплати комунальних послуг. Для власника житла, своєю чергою, самої тривалої відсутності зареєстрованої особи може бути недостатньо: у суді необхідно довести відсутність поважних причин та інші обставини, які свідчать про фактичну втрату зв’язку з житлом.

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що у Гостомелі Київської області на вулиці Проскурівській будуть житловий квартал на місці військового містечка, що було зруйноване у 2022 році під час бойових дій. Наразі зводять перші два будинки.

Читайте також: Досвід війни та безпекові виклики: поліцію Києва відвідала делегація Федеральної поліції Німеччини

Фото: «Київщина 24/7»

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.