У новому навчальному році київські заклади загальної середньої освіти працюють за адаптивними алгоритмами, які дають змогу враховувати різні варіанти розвитку безпекової ситуації. Зокрема, під час дистанційного навчання оголошення повітряної тривоги не означає автоматичного завершення уроку. Про це повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.

За словами Мондриївського, алгоритм дій залежить від формату навчання. Якщо урок проходить очно, після сигналу «Повітряна тривога» заняття припиняють, а учні разом із педагогами організовано переходять до укриття.

За умови безпечного перебування в укритті та наявності необхідних умов навчання може продовжитися безпосередньо там. Якщо ж таких умов немає, діти залишаються в укритті до офіційного сигналу про відбій тривоги. Після цього вони повертаються до класів і продовжують уроки.

Під час дистанційного навчання учень і педагог можуть перебувати в різних місцях, тому тут діє інший алгоритм. Після оголошення тривоги всі мають перейти в безпечніше місце. На цей час онлайн-урок призупиняється. Коли переміщення завершене та є безпечні умови, педагог продовжує заняття.

Таким чином, сигнал повітряної тривоги не означає автоматичного скасування всього уроку чи навчального дня.

Валентин Мондриївський зазначив, що така гнучкість особливо важлива під час тривалих і повторних ракетно-дронових атак, коли протягом усього дня не завжди можливо дотримуватися одного формату навчання. Тому школи заздалегідь розробляють кілька сценаріїв роботи та можуть оперативно переходити між очним, змішаним, дистанційним і асинхронним форматами.

Для очного навчання, зокрема, важливою є готовність укриттів до тривалого перебування дітей. У шкільних укриттях:

• облаштовують робочі зони;
• встановлюють парти та дошки;
• забезпечують додаткове освітлення;
• покращують доступ до Wi-Fi.

Якщо повітряна тривога триває довго, після організованого переміщення, перевірки присутності та оцінки безпекової ситуації освітній процес може продовжитися в укритті.

Для днів, коли фіксуються тривалі або каскадні тривоги, школи також можуть застосовувати «розклад-трансформер». Він дає можливість:

• змінювати тривалість занять;
• переносити частину навчального матеріалу в асинхронний формат;
• об’єднувати навчальні матеріали в тематичні блоки та заздалегідь готувати матеріали, які можна швидко використати після переривання уроку.

Залежно від місткості укриття та безпекових можливостей конкретний заклад може організувати навчання в одну або дві зміни, застосовувати ротацію класів, поєднувати очні та дистанційні заняття або за потреби використовувати інші безпечні приміщення в межах освітньої міграції.

За відповідних умов пріоритет очного навчання надається учням початкової школи.

«Ми розуміємо, що в умовах війни освітній процес потребує гнучкості й постійного коригування. Тому важливо, щоб кожен заклад мав чіткий алгоритм дій і міг оперативно реагувати на зміну безпекової ситуації. Наше спільне завдання – зберегти для дітей не лише доступ до освіти, а й відчуття стабільності та підтримки навіть у найскладніших обставинах», – наголосив Валентин Мондриївський.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що у столичних школах перед початком нового навчального року опрацьовують різні сценарії організації освітнього процесу залежно від безпекової ситуації. Перший тиждень навчання планують провести в очно-дистанційному форматі, однак за необхідності заклади зможуть оперативно переходити на іншу модель.

Читайте також: Освітній колапс: за кілька років в Україні не буде кому йти до першого класу

Фото: ілюстративне

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.