Напередодні чергового навчального року питання шкільних закупів знову стає одним із найгостріших тригерів для українських родин. На тлі загального зростання цін аналітики платформ OLX Робота та OLX Товари презентували свіже дослідження, спробувавши порахувати вартість базового набору школяра та його вплив на сімейний бюджет у різних куточках країни.

За їхніми розрахунками, мінімальний чек для підготовки однієї дитини до школи у 2026 році становить 4 130 гривень. Водночас залежно від регіону проживання ця сума «з’їдає» від 12% до 23% медіанної місячної зарплати.

Проте за заспокійливими середніми показниками ховається глибока соціально-економічна прірва. Зіставлення наданих статистичних даних із реаліями роздрібного ринку показує: офіційний «базовий кошик» суттєво відрізняється від тих чеків, з якими батьки насправді виходять із магазинів.

Географія шкільної нерівності

Найбільш помітним висновком дослідження став колосальний регіональний розрив. Однакова коробка з олівцями, рюкзак та шкільна форма відчуваються абсолютно по-різному для гаманця родини в Ужгороді чи Львові та сім’ї в Херсоні чи Сумах.

Найменше навантаження на сімейний бюджет зафіксовано на Львівщині. Завдяки найвищому показнику медіанної заробітної плати серед проаналізованих областей (35 000 грн), базовий шкільний набір забирає лише 12% від щомісячного доходу. Натомість на протилежному полюсі опинилися прифронтові та деокуповані території. На Херсонщині, де медіанна зарплата становить близько 18 175 грн, підготовка дитини вимагає майже чверть усіх зароблених грошей — 23%. На Сумщині цей показник сягає 21% (при доході 20 000 грн).

Мешканці Миколаївської, Запорізької, Чернігівської, Полтавської та Кіровоградської областей змушені віддати за шкільний кошик близько 18% від заробітку. У Київській, Дніпропетровській, Харківській та більшості західних областей навантаження коливається в межах 14–17%. Таким чином, реальна купівельна спроможність батьків у різних куточках України відрізняється майже вдвічі, перетворюючи звичайні шкільні збори на серйозний фінансовий стрес для східних та південних регіонів.

Міф про «кошик за 4 тисячі»: у чому підвох?

Базовий набір за 4 130 гривень, розрахований аналітиками, містить рюкзак за 580 грн, шкільну форму за 400 грн, туфлі за 500 грн, додатковий одяг зі спортивним костюмом на суму 1 450 грн та канцелярію на 1 000 грн. Проте будь-хто з батьків, хто вже відвідував дитячі маркетплейси чи супермаркети, підтвердить: такі ціни відображають хіба що сегмент вживаних (б/в) речей або товарів найнижчої якості.

Дійсність роздрібного ринку диктує зовсім інші правила. Якісне анатомічне взуття чи ортопедичний рюкзак для першокласника в магазинах Rozetka чи Епіцентр коштують від 1 500 до 2 500 гривень за одиницю. Повний набір канцелярії — із якісним папером, пеналом, фарбами, альбомами та обов’язковими друкованими робочими зошитами — обходиться не в 1 000 грн, а щонайменше у 1 800–2 500 гривень.

Найбільшою ж прогалиною подібних статистичних розрахунків є ігнорування реалій дистанційного навчання. У багатьох прифронтових областях (Харківщина, Запоріжжя, Херсонщина) більшість шкіл працюють онлайн або у змішаному форматі. У таких умовах традиційна шкільна форма взагалі втрачає сенс, а головним «шкільним приладдям» стає планшет або ноутбук із навушниками. Купівля навіть бюджетного гаджета додає до шкільного чека ще від 8 000 до 18 000 гривень, що повністю ламає будь-які офіційні кошториси.

Три реальні сценарії шкільного бюджету

Якщо відкинути сухі статистичні усереднення, реальні витрати українських родин у 2026 році можна розділити на три чіткі категорії:

Перший сценарій — «Економний» (близький до розрахунків OLX). Він передбачає купівлю б/в речей, найдешевшого мас-маркету та базової канцелярії. Такий кошик дійсно можна вкласти у 4 000 – 5 000 гривень, що становитиме близько 17–21% від середньої зарплати в країні.

Другий сценарій — «Реальний стандарт», за яким живе більшість українських сімей, купуючи нові якісні речі в офлайн-ритейлі. Новий ортопедичний рюкзак, два комплекти якісного повсякденного та спортивного одягу, взуття й повний канцелярський набір обходяться у 7 500 – 10 500 гривень. Це вже від 32% до 45% від середньої місячної зарплати одного з батьків.

Третій сценарій — «Онлайн-школяр», актуальний для зон із підвищеною небезпекою. Враховуючи купівлю або оновлення робочого гаджета для навчання, загальний чек зростає до 14 000 – 22 000 гривень, забираючи від 60% до 95% місячного доходу родини.

Як батькам зберегти бюджет: практичний підхід

Зважаючи на те, що шкільні витрати лишаються серйозним випробуванням, експерти радять підходити до закупів прагматично. По-перше, не варто купувати весь гардероб одразу наприкінці серпня — достатньо базового комплекту на вересень, адже вже у жовтні на шкільні колекції починаються великі сезонні знижки.

По-друге, об’єднання батьків у групи для оптових закупівель канцелярії безпосередньо у постачальників дозволяє заощадити до 30% вартості зошитів та паперу. І головне правило економії — розподіл пріоритетів. Економити можна на футболках, блузах та канцелярських дрібницях, але ніколи не варто економити на ортопедичному рюкзаку та якісному взутті, адже це пряма інвестиція в здоров’я та поставу дитини.

Аналіз шкільних закупів у 2026 році доводить: підготовка дитини до 1 вересня давно вийшла за межі купівлі базового зошита й рюкзака. Реальна вартість «шкільного кошика» виявилася значно вищою за усереднені статистичні оцінки, особливо для родин із прифронтових регіонів та сімей, чиї діти навчаються дистанційно. Суттєвий регіональний розрив у доходах лише поглиблює цю проблему. Втім, холодний розрахунок, відмова від імпульсивних покупок наприкінці серпня та грамотне розставити пріоритетів — на користь здоров’я дитини, а не брендових речей — дозволяють батькам суттєво мінімізувати удар по сімейному бюджету.

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що у 2025 році столиця передбачила майже 500 мільйонів гривень на встановлення мобільних укриттів — критично необхідних об’єктів безпеки в умовах повномасштабної війни. Однак станом на сьогодні результат цієї програми виглядає парадоксально: жодного укриття, придбаного за бюджетні кошти, у Києві фактично немає.

Читайте також: «Паркінг — не бомбосховище»: у Києві мешканців багатоповерхівки не пускають у підземний паркінг під час тривог без е-чипів

Фото: «Київщина 24/7»

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.