У Києві росіяни шукають джерело резервного живлення у Києві: депутат розповів про загрозу

Політика
когенераційні установки

Російські розвідувальні та диверсійні служби намагаються встановити місця розташування київських об’єктів когенерації, щоб завдати по них ударів або влаштувати диверсії. Водночас столиця вже має нові резервні потужності електрогенерації, які мають допомогти забезпечувати роботу критичної інфраструктури під час атак. Про загрози та готовність міста до можливих ударів розповів депутат Київради Леонід Ємець в інтерв’ю виданню «Телеграф».

За словами Ємця, російські спецслужби намагаються виявити джерела когенерації ще до того, як вони почнуть працювати на повну потужність. Ворог може спробувати вивести такі об’єкти з ладу точковими ударами або диверсіями.

«Ворог також не втрачає часу і їхні диверсійні, розвідувальні служби працюють над виявленням джерел когенерації. І в залежності від того, як відпрацюють наші контррозвідувальні служби, ППО і наші ремонтники, від цього і залежатиме, як швидко будуть з’являтися вода, тепло і електроенергія в будинках Києва», — зазначив очільник депутатської комісії з питань Регламенту Київради.

Водночас у столиці вже встановили резервні джерела живлення. Як наголосив депутат, зазвичай створення таких потужностей потребує близько двох років, однак Києву вдалося підготувати їх раніше. Нові об’єкти електрогенерації загальною потужністю понад 50 МВт мають підтримати роботу критичної інфраструктури. Про їх будівництво раніше повідомлялося тут.

Чому Київ залежить від зовнішнього постачання електроенергії

Попри появу додаткових потужностей, столиця досі не має достатньої власної генерації, щоб покрити потреби міста. За словами Ємця, три київські ТЕЦ раніше виробляли близько 1,3 тисячі МВт, тоді як середнє зимове споживання столиці становить приблизно 2 тисячі МВт. Нині електроенергія надходить до Києва ззовні.

Така залежність робить місто вразливим до атак на лінії електропередач. Навіть наявність резервних джерел не означає, що вони зможуть повністю замінити обсяги електроенергії, необхідні великому місту взимку.

Крім того, когенераційні установки насамперед мають забезпечувати потреби критичної інфраструктури. Тобто їхня робота не означає автоматичного відновлення прямого постачання електроенергії до всіх житлових будинків.

Отже, швидкість відновлення електропостачання, тепла та води після можливих атак залежатиме не лише від наявності резервної генерації, а й від того, наскільки ефективно спрацюють контррозвідка, протиповітряна оборона та ремонтні служби.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що до кінця 2026 року столиця планує довести потужність когенераційних установок до 200 МВт. Наразі в Києві вже працюють установки сумарною потужністю 60 МВт. За словами Петра Пантелеєва, місто формує систему розподіленої теплової генерації, яка має диверсифікувати ризики. Водночас повністю захистити такі об’єкти від російських атак неможливо.

Читайте також: Генератори, запас пального та альтернативне опалення: як Томашівська громада готується до зими

Фото: з відкритих джерел

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.

Залишити відповідь