У час, коли війна змінила практично всі сфери життя українського суспільства, питання безпеки перестало бути виключно справою військових.

Сьогодні воно охоплює роботу громад, психологічну стійкість людей, інформаційну грамотність, розвиток технологій та здатність держави залучати молодь до ухвалення рішень.

Саме цим темам був присвячений форум «Youth & Security Dialogue: The Role of Youth in Ukraine’s Defence and Resilience», який відбувся 14 червня у Києві.

Захід об’єднав молодіжних лідерів, військовослужбовців, представників державних інституцій, студентського самоврядування, експертів та міжнародних партнерів для обговорення того, якою має бути стійка Україна під час війни та після її завершення.

Форум організувала EDYN Ukraine за підтримки German-Baltic Youth Exchange Network (GBYEN) та Українсько-данського молодіжного дому.

З вітальними словами до заходу долучились: голова EDYN Global — Юлія Дзюба, голова Німецько-Балтійської фундації майбутнього (dbjw) та Товариства Карла Ширрена (CSG) — Томас фон Люпке, голова EDYN Ukraine — Діана Клим’юк. З важливим меседжом на підтримку української молоді та України виступила голова GBYEN, авторка та політична радниця в Бундестазі — Франческа Кнаус. Один з організаторів, модератор заходу Едуард Кузьменко, окреслив заплановану мету, ключові ідеї та план заходу.

Протягом дня учасники працювали у форматі тематичних панельних дискусій, презентацій та інтерактивних сесій, присвячених національній безпеці, гібридним загрозам, оборонним інноваціям, ветеранській політиці, міжнародним відносинам та європейській інтеграції України.

Безпека починається не лише на фронті

Під час першої панелі «Ukraine’s National Security and Resilience Beyond the Frontlines», модерованої аналітикинею Владиславою Ковбасюк, військовослужбовець, голова правління ГО «European Youth of Ukraine» Фелікс Шепель, військовослужбовець, голова Молодіжної ради при Міністерстві культури України Володимир Юрченко, а також представник Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України Арман Акопян обговорили виклики безпеки, ветеранської політики, соціальної адаптації військовослужбовців та ролі громад у зміцненні національної стійкості.

У ході активної дискусії, серед низки питань, учасники наголосили, що ефективна підтримка ветеранів потребує системного підходу, який включає психологічну допомогу, юридичний супровід та поступову інтеграцію у цивільне життя. Ветеранська політика в Україні потребує суттєвого вдосконалення та використання досвіду США, Канади, Ізраїлю та скандинавських країн.

Окрему увагу учасники панельної дискусії приділили ролі культури, мови та історичної пам’яті у зміцненні національної безпеки України – адже саме це демонструє нашу ідентичність та відмінність від росії, яка використовує мовне питання як інструмент впливу та виправдання агресії.

Також наголосили на необхідності ширшого залучення молоді до роботи в державному секторі, органах влади та громадських ініціативах як одного з інструментів посилення спроможності держави.

«Якщо у вас є бажання щось змінювати та є ідеї, реальні зміни, які хочете запровадити, ви приходите, даєте пропозицію та кажете, яку проблему вона вирішує та яким буде очікуваний результат її реалізації», — закликав заступник директора департаменту, Начальник відділу управління соціальними послугами Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України Арман Акопян.

Гібридні загрози та сила критичного мислення

Під час другої панелі «Hybrid Influences and State Defence», модерованої історикинею та громадською діячкою Анною Шейкіною, експерти обговорили виклики сучасної гібридної війни, захист енергетики, психологічну стійкість суспільства та розвиток оборонних інновацій.

До дискусії долучилися генеральний секретар Асоціації виробників електроенергії Туреччини Мустафа Мурат, клінічний психотерапевт і військовослужбовець Олег Крець, представниця EDYN Ukraine Ольга Баглій та координаторка програми документування воєнних злочинів БФ «Схід SOS» Катерина Дорош.

Експерти відзначили, що у сучасній війні фактично немає тилу: під ударом перебувають не лише військові, а й цивільні, інфраструктура, інформаційний простір і психологічний стан суспільства. Так звана гібридна війна спрямована насамперед на людей: через обстріли, втрати, страх, відключення світла й води, дезінформацію та постійний психологічний тиск.

Однією з ключових тем стала необхідність розвитку медіаграмотності та критичного мислення як елементів національної безпеки та стійкості. росія регулярно здійснює інформаційні атаки на суспільство, тому поширення неперевіреної інформації є небезпечним. Важливо відповідально використовувати соціальні мережі та розуміти, які можуть бути наслідки.

Окремий блок був присвячений психологічній стійкості населення та військовослужбовців. Експерти підкреслили, що адаптація після бойового досвіду потребує часу та підтримки як з боку держави, так і з боку суспільства, а психологічна стійкість нації є важливою складовою національної безпеки. «Людина тримається об людину» – допомагаючи іншим, ми одночасно підтримуємо себе.

«Є держава як структура, і є люди як наповнення цієї структури. Вона допомагає організовуватись і протистояти, але саме люди наповнюють її змістом, діями та внутрішньою готовністю триматися» — наголосив клінічний психотерапевт, інструктор військової школи «Боривітер» Олег Крець.

Важливою темою панелі стали оборонні інновації. Україна сьогодні демонструє високу швидкість адаптації технологічних рішень до потреб фронту та поступово стає одним із центрів оборонних інновацій у Європі. Водночас є ризик, що іноземні партнери сприйматимуть Україну лише як «поле для тестування», а не як повноцінного технологічного партнера.

Важливо, щоб технології не просто експортувалися, а розвивалися в Україні для потреб українського війська. Значну роль у цьому процесі відіграє співпраця між військовими, науковцями, бізнесом, волонтерським сектором і молодими розробниками.

Україна як складова європейської безпеки

Третя панель була присвячена питанням зовнішньої політики, європейської інтеграції та місця України в архітектурі безпеки Європи. Модератором дискусії виступив член правління EDYN Ukraine, асистент КНУ імені Тараса Шевченка Едуард Кузьменко. До обговорення долучилися експертка та аналітикиня GBYEN Сара Едлер, радник віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іван Нагорняк, начальник Управління міжнародного співробітництва Київської ОВА Микита Геращенко, експертка з аналізу публічної політики Анна Дорош та комунікаційний стратег й аналітик пропаганди Віктор Гнатів.

Експерти наголосили, що сьогодні Україна є не лише отримувачем міжнародної допомоги, а й важливим партнером для Європи у сфері безпеки. Український досвід кризового реагування, цивільного захисту, протидії дезінформації та функціонування громад під час війни вже становить практичний інтерес для європейських держав. Водночас безпека України безпосередньо пов’язана з безпекою всього європейського континенту.

«Без України Європа не зможе існувати і вижити. Це вже доконаний факт і українці його доводять щодня на полі бою, в дипломатії та в інших сферах», — зазначив начальник управління міжнародного співробітництва КОВА Микита Геращенко.

Окрему увагу спікери приділили процесу європейської інтеграції. Було відзначено, що вступ до ЄС залишається стратегічною метою України, однак потребує продовження реформ, адаптації законодавства до норм ЄС та активної міжнародної комунікації з державами-членами.

Під час дискусії також наголошувалося на важливості залучення молоді до процесів євроінтеграції та безпекової політики. На думку експертів, молоді люди мають бути не лише спостерігачами, а й повноцінними учасниками змін — через стажування в державних інституціях, міжнародні програми, дослідницькі проєкти та ініціативи у сфері безпеки й кризового реагування. Саме молоде покоління здатне стати одним із рушіїв майбутньої безпеки та розвитку як України, так і всієї Європи.

У ході заходу також відбулась презентація дослідження експертки з питань «Women, Peace, and Security», амбасадорки EDYN Ukraine (2021–2023) Оксани Дроздовської на тему «Жінки. Мир. Безпека: роль жінок у процесах ухвалення рішень та миротворенні», де обговорили широке коло питань про лідерство, ролі жінок у державотворчих процесах та обороні.

Завершальним заходом в рамках форуму стала інтерактивна сесія «Security Challenges to European countries: Ukrainian Youth Perspectives», фасилітована експертом, лауреатом іменної стипендії Дмитра Кулеби Артемом Кучеровим. У ході роботи інтерактивної сесії залучені учасники дослідили кейси з безпековими проблемами країн Європи, запропонували рішення та практично апробували важливість малих груп у вирішенні проблем безпеки.

За методикою, розробленою німецькими колегами, малими групами було опрацьовано кейси, пов’язані з історичною пам’яттю, євроскептицизмом, політичною поляризацією та інформаційною безпекою держави.

Протягом насиченого дня роботи форум об’єднав понад 60 учасників і спікерів, ставши платформою для обміну ідеями, налагодження професійних контактів та пошуку рішень актуальних викликів сьогодення.

Форум «Youth & Security Dialogue: The Role of Youth in Ukraine’s Defence and Resilience» продемонстрував, що питання безпеки сьогодні об’єднує значно ширше коло людей, ніж лише представників сектору безпеки та оборони. В умовах війни стійкість держави формується спільними зусиллями військових, громадянського суспільства, державних інституцій, міжнародних партнерів та активної молоді.

І саме молоде покоління дедалі частіше стає не лише свідком цих процесів, а й одним із їхніх рушіїв.