Андрій народився із вадою серця. У 5 років йому діагностували вроджену патологію головного мозку — синдром Кіарі.

У 14 — хронічну ниркову недостатність, яка призвела до вимивання кальцію, надзвичайної крихкості кісток та перелому шийки стегна.

Хлопчик, якого тоді перевели на гемодіаліз, міг залишитися лежачим. Аби цього не допустити, спеціалісти застосували унікальну для України інноваційну технологію зрощення кісток стовбуровими клітинами. І їм вдалося поставити Андрійка на ноги. Але це не вирішувало головної проблеми — хлопчику якнайшвидше потрібна була трансплантація.

Донором мав стати його тато-військовий, попри множинні поранення в минулому. Однак під час обстеження спеціалісти Першого медоб’єднання Львова повідомили невтішну новину: у чоловіка виявили онкологію, і він не зможе врятувати сина. Ця звістка геть підкосила родину.

Мама Андрія Наталія була в розпачі, поки якось ввечері їй не подзвонили: «У вас є 20 хвилин на збори! Знайшовся донор нирки для вашого сина». Часу на дорогу з Кривого Рогу до Львова на трансплантацію було обмаль.

«Через 20 хв ми вже сиділи, хто в чому, в машині. 12 годин дороги з Кривого Рогу ми пролетіли на одному диханні», — згадує мама Наталія ту доленосну ніч. І вони встигли. Андрійка одразу по прибуттю забрали до операційної.

Трансплантація нирки від посмертного донора тривала близько 6 годин і минула успішно. Нині Андрій почувається значно краще. А після відновлення на нього чекає консультація нейрохірургів і операція вже на головному мозку.

Тато ж хлопчика тим часом лікується від раку. Після всього пережитого і стількох перемог ця родина точно знає, що треба вірити і боротися.

«Ця дитина — приклад того, що навіть найскладніший комплекс діагнозів — це не вирок, якщо розставити правильні пріоритети й діяти однією командою», — підсумовує керівниця блоку трансплантології Лілія Грицків.

Читайте також: заступник Садового вважає, що хворі українці будуть повертатися з-за кордону