За попередніми дослідженнями та припущеннями істориків, тут, ймовірно, поховано близько 120 солдатів, які, за результатами ексгумації будуть перепоховані в Мостиськах.

Усі роботи проводять відповідно до дозволів, наданих Міністерством культури України. І це є дуже добрий жест у відносинах між Україною та Польщею, і сподіватимемося, що це сприятиме вивченню і пізнанню нашої спільної історії», — зазначив під час брифінгу керуючий справами виконавчого комітету Львівської міської ради Євген Бойко.

Посадовець додав, що місто як під час першого етапу на Збоїщах, так і зараз активно долучене до роботи експедиційних груп.

«Місто надало повне сприяння в організації цього процесу. Також йдеться про безпеку, охорону громадського порядку та підготовку цієї території. Протягом минулих двох тижнів ми активно готували цю локацію для досліджень», — наголосив Євген Бойко.

Зазначимо, частина території, де проводять роботи, перебуває у власності міста, а частина належить релігійній громаді, розташованій поруч. Загалом до пошуково-ексгумаційних робіт залучено близько 30 фахівців з української та польської сторін.

«На цей момент усе на найвищому рівні. Ми отримали всі дозволи й чудово знаємо ті процедури, які діють в Україні. Сподіваємося, що знайдемо останки всіх цих військових і здійснимо повторне перепоховання на цвинтарі у Мостиськах», — зазначила представниця Інституту національної пам’яті Польщі Домініка Сєміньска.

Як розповів керівник Товариства пошуку жертв війни «Памʼять» Любомир Горбач, усі поховання на цій локації є індивідуальними. Вони розташовані у три ряди — орієнтовно по 40 могил у кожному. Кожен ряд має довжину близько 45 метрів.

«Чому кожен має своє індивідуальне поховання? Бо ті, хто їх хоронив, мали на це час — мали можливість копати кожному могилу. Не виключено, що тіла знаходяться в домовинах. Взагалі німці, які були тут, на цих пагорбах, дозволяли місцевим мешканцям, напевно полоненим польським солдатам, забирати своїх загиблих друзів і хоронити на цвинтарях», — пояснив Любомир Горбач.

Серед похованих вояків були поляки, українці та представники інших національностей, які служили чи були мобілізовані у Військо Польське.

«Те, що українці воювали у складі польського війська проти нацистської Німеччини та радянського союзу, — не теорія. Це підтверджено не тільки спогадами тих, хто брав участь у тих бойових діях, а й нашими розкопками, які ми проводили в попередні роки. Ми знаходили останки військовиків, які мали військові ідентифікатори з українськими прізвищами та вказаним віросповіданням.

Православні та греко-католики — це були українці, хлопці з Рівненської, Волинської областей або наші галичани. Також було знайдено останки військовослужбовця, який мав при собі дзеркальце, зі зворотного боку якого був портрет Івана Франка. Це і є підтвердженням того, що українці разом з поляками та представниками інших національностей спільно стримували нацистську та комуністичну агресію. І сьогодні ми знову разом з польськими колегами робимо спільну справу з вшанування пам’яті їхніх і наших героїв», — розповів Любомир Горбач.

Про подальшу ідентифікацію віднайдених останків розповів представник Інституту національної пам’яті Польщі Томаш Тшаска.

«Що стосується ексгумації та ідентифікаційних робіт, то Інститут національної пам’яті буде застосовувати такі ж методи, які застосовуються під час подібних робіт у будь-якому іншому місці. Нами буде зібрано можливий кістковий матеріал та матеріал, пов’язаний з останками полеглих солдатів. Після цього кожен елемент буде складено в окрему домовину і передано на ідентифікацію, щоб встановити ДНК кожного загиблого», — сказав він.

Фахівець також розповів, що Інститут національної пам’яті Польщі має базу близько 5 тисяч генетичних даних, зібраних як на основі віднайдених останків, так і інформації від родичів та близьких загиблих. Для ідентифікації останків вони використовують систему CODIS, яка дає змогу встановлювати особу загиблих навіть у складних випадках. Фахівці використають її і для ідентифікації військовослужбовців, останки яких будуть віднайдені під час цієї експедиції.

Ексгумаційні роботи проводять відповідно до дозволів Міністерства культури України, Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війн, політичних репресій та учасників антитерористичної операції, а також Українського інституту національної пам’яті на підставі звернення ГО «Товариство пошуку жертв війни «Пам’ять».

Довідково

Перші дослідження на території цвинтаря ініціював Польський інститут національної пам’яті ще в 2010 році, а в 2019 році пошукові роботи продовжили вже у співпраці з українським Товариством пошуку жертв війни «Пам’ять» та Львівським Дитячим Гуфцем «Барць» Польського Гарцерства в Західних Регіонах України.

Тоді вдалося остаточно локалізувати межі розташування військового кладовища, після чого українська сторона підготувала і подала в Державну міжвідомчу комісію у Києві усю необхідну документацію для проведення ексгумації польською стороною.

Після пошукових робіт наступним етапом мала стати ексгумація, однак процес вдалося відновити лише після поступового відновлення українсько-польського діалогу щодо питань історичної пам’яті.

У 2024 році Товариство «Пам’ять» звернулося до Міністерства культури України з пропозицією відновити роботи, пов’язані зі збереженням у Львові польських військових поховань 1939 року. Після офіційного звернення польської сторони у 2025 році процес перейшов до практичної реалізації.

Перший етап перепоховання солдатів Війська Польського, які загинули під час оборони Львова 1939 року, відбувся у серпні 2025 року. Тоді понад чотири тижні тривала спільна українсько-польська експедиція на території колишнього цвинтаря на Збоїщах — там, за словами керівника Товариства пошуку жертв війни «Памʼять» Любомира Горбача, знайшли останки 34 вояків.