Водій квадроцикла 155-ї бригади Дьома щодня проривається під російськими FPV-дронами, щоб доправити боєкомплект, вивезти поранених і повернутися живим.

Про історію військового розповіли у 155-й окремій механізованій бригаді.

Покровський напрямок залишається однією з найнебезпечніших ділянок фронту. Небо тут майже безперервно контролюють російські FPV-дрони, розвідувальні безпілотники й авіація. Саме в цих умовах працює Дьома. Його завдання — доправити піхоту та боєприпаси на передову, а дорогою назад забрати поранених.

Під завислим FPV головне — не рухатися

Кожен виїзд починається ще до світанку. Спорядження перевірене, квадроцикл заправлений, зброя готова.

За словами військового, вижити допомагають кілька простих правил: один боєць стежить за дорогою, інший безперервно контролює небо. Рухаються лише перевіреним маршрутом — слід у слід за попередньою машиною, щоб не натрапити на міну.

Найважче, каже Дьома, коли FPV-дрон уже знайшов екіпаж.

«Найнебезпечніше — коли FPV-дрон підлітає і зависає просто над тобою. Воркоче вгору-вниз і починає провокувати, щоб ти підхопився і побіг. Тіло само хоче зірватися. Але ми лежимо обличчям у землю й не рухаємося. Один одному кажемо: „Закрий рот і лежи“. Тільки так є шанс вижити».

Після завантаження поранених часу на роздуми вже немає — потрібно максимально швидко вириватися із зони ураження.

«До квадроцикла звикаєш, як до свого»

Військовий зізнається, що страх був лише на початку. Згодом звик до постійної небезпеки настільки, що жартома називає себе «адреналіновим наркоманом».

Натомість найбільше болить втрата техніки.

«Я до цього квадроцикла дуже звикаю. Вранці не підійти до нього — це як кави не випити. Лапочка він у мене, курочка… Але їх дуже швидко спалюють. Коли проїжджаєш повз свій згорілий квадроцикл — аж сльози навертаються. Моє, рідне… і вже нема».

Міна, контузія і зруйнований дім

Під час одного з бойових виїздів квадроцикл підірвався на російській міні. Дьома отримав важку контузію та розрив барабанної перетинки, його побратими були поранені уламками.

Поки проходив реабілітацію, ненадовго поїхав додому на Одещину. Та відпочинок закінчився ще одним ударом — російська ракета зруйнувала його будинок.

Попри це військовий каже, що свій дім він уже знайшов.

«Коли повертався з відпустки, казав: „Їду додому“. Для мене 155-та бригада і мої хлопці — це тепер моя сім’я».