Українським силам важливо порушити логістику супротивника та позбавити його можливості відновити наступальні дії.

Коротко:

• Подробиці операції “Вівальді” не розголошуються заздалегідь
• Військова операція має дипломатичне та психологічне значення

Операція “Вівальді”, яку українські військові проводять на півночі Донецької області, спрямована на те, щоб вивести підрозділи на вигідніші позиції для подальшої оборони. За підсумками кількох її етапів Україна може отримати хороші новини.

Про це командир Третього армійського корпусу, бригадний генерал Андрій Білецький заявив в ефірі телемарафону.

За словами Білецького, російське командування розраховувало охопити міста-фортеці на Донецькому напрямку одразу з двох боків – з півночі та півдня. Південна частина задуму передбачала просування через Добропілля, а північна – через виступ у напрямку Святогорська і далі Барвенково.

“З півдня це було оточення через Добропілля, а з півночі – через той виступ, який зараз зрізається. Воно йшло на місто Святогірськ, а далі – у населений пункт Барвенкове, де ці дві “клешні” російської армії – Добропільська з півдня та ця Святогірська, умовно з півночі – мали б зімкнутися”, – розповів командир.

Він зазначив, що на Добропільському напрямку українським військовим вдалося зупинити просування російських військ ще під час їхньої інфільтрації минулого року. Зараз ситуація там залишається складною, проте контрольованою.

Водночас північна частина російського наступу, за оцінкою Білецького, фактично розгромлена. Тепер одним із ключових завдань для української сторони є недопущення відновлення цього наступу.

“Північна ж “клешня” фактично розгромлена й знищена. Для нас критично важливо, щоб вони не мали можливості відновити цей наступ не тут, не на полі бою, не піхотою, умовно кажучи, а через паралізацію логістики, паралізацію тилових можливостей, щоб не давати росіянам можливості відновити цей наступ”, – підкреслив він.

За словами генерала, якщо російським військам не вдасться здійснити маневр з охопленням, їм доведеться атакувати Слов’янськ, Краматорськ та Дружківсько-Костянтинівську агломерацію безпосередньо з фронту.

Білецький зазначив, що такий варіант буде значно більш витратним для російської армії. Саме тому, за його словами, українським силам важливо порушити логістику противника і позбавити його можливості відновити наступальні дії.

Командир також пояснив, чому подробиці операції “Вівальді” не розголошуються заздалегідь. За його словами, збереження інформації в таємниці необхідне для ефективності контрнаступальних дій. Окремі результати можна розкривати лише після виходу українських підрозділів на певні рубежі.

При цьому Білецький зазначив, що військова операція має і дипломатичне, а також психологічне значення – як для українських військовослужбовців і суспільства, так і для противника.

“Тому після завершення кількох етапів ми оприлюднюватимемо їхні результати. Усі сприйняли, що 75 км – це 75 км. Але ж ніхто не казав, що все закінчилося на 75 км. Україна може спокійно чекати на добрі новини”, – заявив Білецький.

Яка мета операції “Вівальді” – коментар експерта

Українські військові в ході операції “Вівальді” ліквідували загрозу навколо Лимана та створили умови для подальшого просування. Водночас фактичне просування ЗСУ може бути значно більшим, ніж ті рубежі, про які публічно повідомило командування. Про це повідомив військовий експерт, директор Defense Express Сергій Згурець в ефірі “Еспресо“.

За словами експерта, інформація про активність українських сил на західному березі річки Нетріус, зокрема в районі Дробишевого та Шандриголового, з’являлася вже давно. Раніше на цій ділянці росіяни поступово просувалися невеликими групами, закріплювалися та нарощували свою присутність.

Це створювало додатковий ризик для української оборони на півночі Донецької області.

“Ці російські війська нависали з півночі над Лиманом, створюючи загрозу як для цього міста, так і для самого Слов’янська”, – зазначив Згурець.

Українські сили розпочали контрнаступальні дії на цій ділянці близько чотирьох місяців тому. Водночас протягом тривалого часу офіційних повідомлень про масштаби просування не було, а оцінки ситуації здебільшого формувалися на основі даних OSINT-аналітиків.

Публічно про проведення операції “Вівальді” оголосив командувач угрупованням військ “Центр” Андрій Білецький, який також очолює 3-й армійський корпус.

“Ми підтверджуємо інформацію про наступ української армії на півночі Донецької області”, – заявив Білецький.

За його словами, українські підрозділи діяли в умовах інформаційного затишшя. За цей час вони зачистили 75 кв. км території, а ще 10 кв. км деокупували. Серед звільнених районів – Новоселівка, Олександрівка, околиці Корового Яру та Середнє.

Окремо командувач повідомив про серйозні втрати російських підрозділів, які тривалий час намагалися просуватися на цій ділянці. Також українські військові порушили маршрути постачання противника, змусивши його перекидати логістику до Воронезької області.

До виконання завдань залучено підрозділи, що входять до батальйонних груп 3-го армійського корпусу. Серед них – 60-та та 63-тя окремі механізовані бригади та інші частини.

При цьому характер дій українських військових, за словами Згурця, не передбачає масштабних штурмів. Йдеться про поступове витіснення противника з позицій силами невеликих груп.

“Насправді тактика української сторони також не передбачає масових штурмів – йдеться про роботу невеликими групами проти російських підрозділів, де витісняються групи, в яких ворог спробував закріпитися”, – пояснив він.

Операція “Вівальді” – що відомо

Нагадаємо, “Главред” писав, що ще до офіційного оголошення операції “Вівальді” ЗМІ повідомляли, що Сили оборони України відновили контроль над понад 200 квадратними кілометрами території в районі Лиману.

15 вересня 3-й армійський корпус повідомив про звільнення та зачистку 75 квадратних кілометрів території в ході першого етапу операції “Вівальді”. Ще близько 10 квадратних кілометрів припадає на територію, де тривала окупація, тому загальна площа становить 85 квадратних кілометрів – більше, ніж площа Житомира.

Також Андрій Білецький заявив, що втрати Росії на цьому етапі операції становлять близько 1500 солдатів, понад 12 тисяч безпілотників і сотні одиниць бронетехніки, артилерійських систем та автомобільної техніки.