Війна остаточно змінила правила гри для українського бізнесу. Якщо раніше стабільне електропостачання сприймалося як щось само собою зрозуміле, а витрати на електроенергію були звичайною статтею операційних витрат, то сьогодні ситуація кардинально інша. Епоха, коли підприємства намагалися просто «пересидіти блекаут із дизелем», фактично завершилася. Натомість власна генерація з вимушеного антикризового рішення перетворилася на одну з ключових інвестиційних моделей.

Великий і середній бізнес дедалі активніше інвестують у когенераційні установки, газові турбіни та промислові системи накопичення енергії (Energy Storage). Фактично ми спостерігаємо глобальний тренд: енергетика поступово трансформується із сервісної інфраструктури в самостійний високоліквідний ринок. І ті, хто вкладає кошти в автономність уже сьогодні, завтра отримають можливість диктувати умови у своїх нішах. Про це у своєму блозі для Liga.Бізнес пише CEO інвестиційної групи «Молодість» Антон Мирончук.

Чому бізнес відмовляється від дизеля

Якщо дивитися на ситуацію прагматично, то класичний дизельний генератор останніми роками справді став для багатьох підприємств рятівним колом. Однак із погляду бізнес-моделі це виявилося надто дорогим рішенням. Собівартість одного кіловата електроенергії, виробленого дизелем, з урахуванням логістики пального та амортизації обладнання стартує від 13 до 30 гривень залежно від навантаження і вартості палива. Для підприємств із безперервним циклом виробництва це означає прямий шлях до вимивання обігових коштів і втрати маржинальності.

Альтернативою, яка нині формує справжній інвестиційний бум, став перехід на власні газопоршневі та когенераційні станції, що дозволяють одночасно виробляти тепло та електроенергію.

• Економіка рішення. Когенерація забезпечує коефіцієнт корисної дії на рівні понад 85-90%. Собівартість виробленої електроенергії в рази нижча за дизельну та цілком конкурентна з ринковим тарифом для промисловості. Водночас «безкоштовне» тепло дозволяє закривати потреби опалення або технологічних процесів.
• Окупність. За нинішніх ринкових умов та з урахуванням ризиків простою виробництва інвестиції в газову генерацію потужністю від 1 МВт окуповуються протягом 2-5 років залежно від режиму експлуатації та вартості енергоносіїв.

Важливим драйвером цього процесу стали фінансові інструменти. Завдяки розширенню урядових програм бізнес отримав доступ до пільгового кредитування, зокрема через адаптовану програму «5-7-9%», орієнтовану на проєкти енергонезалежності. Крім того, окремі банки вже фінансують закупівлю енергетичного обладнання під заставу самого обладнання. Якщо раніше капітальні інвестиції (CapEx) в енергетику викликали занепокоєння у акціонерів, то сьогодні банківське плече перетворює їх на зрозумілий бізнес-кейс із високим ROI.

Автономність стає новою перевагою на ринку

На ринку формується новий феномен – так званий «енергетичний егоїзм». Втім, йдеться не про негативне явище, а про цілком здоровий прагматизм: прагнення повністю забезпечити власну операційну стійкість незалежно від зовнішніх факторів.

Для підприємств із безперебійним циклом роботи – харчової промисловості, легкої індустрії, фармакології – графіки відключень означають не просто затримки, а ризик повного псування сировини та зриву контрактів. Тому дедалі чіткіше простежується тенденція: клієнти та контрагенти віддають перевагу компаніям, які не залежать від стабільності центральної мережі та здатні гарантувати стовідсоткову автономність.

Великі гравці вже задають темп. Провідні українські ритейлери та промислові холдинги системно повідомляють про запуск дахових сонячних електростанцій у поєднанні з промисловими системами Storage та газовою генерацією. Наприклад, сонячні панелі на логістичних центрах дозволяють повністю покривати денні піки споживання, а когенераційні модулі забезпечують базове навантаження.

Частина великих підприємств уже декларує готовність частково або повністю забезпечувати власні потреби завдяки автономній генерації у періоди дефіциту потужності.

Київщина вже тестує енергетику майбутнього

Наступний етап децентралізації, який уже можна спостерігати на практиці, полягає у переході від індивідуальної автономії до колективної. Адже окремому середньому підприємству не завжди під силу самостійно реалізувати проєкт будівництва потужної газової станції. Виходом стає кооперація та створення локальних незалежних енергомереж – Microgrids.

Сьогодні цей тренд активно розвивається в промислових вузлах, зокрема на Київщині, де концентрація бізнесу є однією з найвищих. Кілька підприємств, розташованих на одній території або в межах одного індустріального парку, об’єднують капітал для інвестування в одну потужну газопоршневу чи газотурбінну установку.

Як це працює? Створюється локальний енергетичний острів, який забезпечує живлення заводів, складів та супутньої інфраструктури. Надлишки електроенергії за потреби можуть накопичуватися або продаватися в загальну мережу за ринковими механізмами, наприклад через механізм активного споживача – Net Billing.

Для девелопменту та управління комерційною нерухомістю це відкриває абсолютно нові можливості. Наявність автономного Microgrid всередині індустріального парку чи логістичного комплексу автоматично підвищує інвестиційну привабливість такого об’єкта. Орендар майбутнього платитиме не лише за квадратні метри – він платитиме за гарантований і прогнозований за ціною кіловат.

Виграє той, хто рахує швидше

Децентралізація енергосистеми вже не є тимчасовою відповіддю на кризу. Це незворотний процес, який формує нову модель української енергетики. Україна прискореними темпами рухається до більш гнучкої та децентралізованої системи.

Для бізнесу власна генерація перестала бути просто витратою – вона стала активом. Інвестиції в енерговузли, когенерацію та Microgrids сьогодні забезпечують не лише виживання компаній. Вони допомагають зберігати капіталізацію, захищати ринкові частки та підтримувати високу інвестиційну привабливість на роки вперед.

У підсумку виграє той, хто здатен рахувати швидше за інших.

Читайте також: «Копати й вивозити» стало фінансовим самогубством: як сировинна модель тягне бізнес і економіку на дно

Фото: «Київщина 24/7».

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.