Ексклюзив

104 академічні ліцеї, 516 шкільних автобусів і понад 235 мільйонів гривень державних коштів. Саме з такими цифрами Київщина входить у наймасштабнішу реформу середньої освіти за останні десятиліття. Уже з 1 вересня 2027 року старша школа в Україні працюватиме за новими правилами, однак разом із новими можливостями зростає й кількість запитань.

Чи доведеться учням із невеликих громад щодня долати десятки кілометрів до академічних ліцеїв? Чи вистачить автобусів? Хто вирішуватиме, які школи залишаться, а які змінять свій статус? І головне – чи не погіршить реформа доступність освіти для дітей із сіл та віддалених населених пунктів?

Щоб отримати відповіді не з припущень, а від влади, інформаційне агентство «Київщина 24/7» направило журналістський запит до Департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації. У відповіді посадовці розповіли, скільки академічних ліцеїв планують створити, як організовуватимуть підвезення школярів, на що підуть сотні мільйонів бюджетних гривень і які гарантії передбачені для громад під час реформи.

104 ліцеї замість сотень старших шкіл: як зміниться освітня карта Київщини

Одним із ключових етапів освітньої реформи стало формування мережі академічних ліцеїв, у яких із 2027 року навчатимуться учні 10-12 класів. Саме ці заклади мають стати основою профільної старшої школи, де старшокласники зможуть обирати напрям навчання відповідно до своїх інтересів та майбутньої професії.

У Департаменті освіти і науки Київської обласної військової адміністрації повідомили, що рішенням Київської обласної ради від 26 лютого 2026 року затверджено перспективну мережу із 104 закладів загальної середньої освіти академічного спрямування. До неї увійшли як академічні ліцеї, так і опорні заклади освіти, які відповідатимуть вимогам реформи.

Втім, головне питання для більшості батьків полягає не в кількості ліцеїв, а в тому, наскільки реально доступними вони будуть для дітей.

У КОВА запевняють, що під час формування мережі враховували не лише територіальний принцип. Перед затвердженням аналізували демографічну ситуацію, прогнозовану кількість учнів, транспортну доступність, спроможність громад забезпечити належні умови навчання, матеріально-технічну базу шкіл, кадровий потенціал, а також рівень безпеки, зокрема наявність захисних споруд цивільного захисту.

Іншими словами, майбутні академічні ліцеї визначали не лише за принципом розташування на карті області, а й за готовністю забезпечити якісну профільну освіту відповідно до нових державних стандартів.

За інформацією департаменту, мережа охоплює всі сім районів Київської області – Бучанський, Броварський, Білоцерківський, Бориспільський, Обухівський, Фастівський та Вишгородський. У КОВА вважають, що це дозволить забезпечити рівномірне територіальне покриття області та зробити профільну освіту доступною незалежно від місця проживання школярів.

Втім, чи справді ця доступність працюватиме не лише на схемах, а й у реальному житті, стане зрозуміло лише після остаточного формування маршрутів підвезення учнів і запуску нової мережі академічних ліцеїв. Саме транспортне сполучення сьогодні залишається одним із найбільших викликів майбутньої реформи.

Хто вирішує долю конкретної школи

Попри те, що перспективну мережу академічних ліцеїв затвердила Київська обласна рада, остаточне рішення щодо майбутнього кожної конкретної школи ухвалюватимуть не в області.

У Департаменті освіти і науки КОВА пояснили: відповідно до статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту», реорганізація, ліквідація або зміна типу закладу належить до повноважень його засновника. У більшості випадків це сільська, селищна або міська рада.

Тобто саме місцева влада вирішуватиме, чи залишиться школа працювати у звичному форматі, чи стане гімназією, ліцеєм або буде реорганізована.

Водночас разом із правом ухвалювати такі рішення громади отримують і пряму відповідальність за їхні наслідки. Якщо заклад реорганізують або він припинить роботу, місцева влада зобов’язана забезпечити кожній дитині можливість безперешкодно продовжити навчання на відповідному рівні.

Формально закон не допускає ситуації, за якої учень через закриття або перепрофілювання школи залишається без місця для навчання. Однак на практиці ключовим буде не лише те, чи знайдеться для дитини інший заклад, а й наскільки далеко він розташований, як до нього дістатися та скільки часу щодня доведеться проводити в дорозі.

Саме тому рішення місцевих рад про майбутнє шкіл можуть стати одним із найбільш конфліктних етапів реформи.

516 автобусів – але без обмеження часу в дорозі

Найбільше занепокоєння батьків викликає не сама ідея профільних ліцеїв, а те, як діти щодня добиратимуться до них із сіл та віддалених населених пунктів. У Департаменті освіти і науки КОВА наголосили, що організація підвезення учнів і педагогів є обов’язком місцевого самоврядування. Шкільні автобуси мають утримуватися коштом місцевих бюджетів.

Наразі на балансі громад Київщини перебуває 516 шкільних автобусів. У 2026 році область планує закупити ще 35 машин за кошти державної субвенції та за умови співфінансування з місцевих бюджетів.

За вимогами Санітарного регламенту, якщо дитина проживає більш ніж за два кілометри від школи, для неї мають організувати підвезення до закладу освіти і назад. Утім, у законодавстві залишається суттєва прогалина: максимально допустимий час, який школяр може проводити в дорозі, ніде не визначений.

Фактично це означає, що формальна наявність автобуса ще не гарантує реальної доступності освіти. Дитину можуть довезти до ліцею, але дорога туди й назад потенційно забиратиме значну частину дня.

Особливо гостро це питання постає для невеликих сіл, де до найближчого академічного ліцею може бути кілька десятків кілометрів. Для таких родин ключовим стане не лише маршрут автобуса, а його тривалість, безпечність, регулярність і можливість дітей повертатися додому після факультативів або позакласних занять.

У департаменті запевняють, що транспортну доступність враховували під час формування мережі. Серед механізмів, які мають мінімізувати ризики, називають організацію підвезення, збереження початкової та базової освіти у громадах, поетапне впровадження змін і громадські обговорення.

235,8 мільйона гривень на реформу: куди підуть бюджетні кошти?

Реформа старшої школи потребує не лише нової мережі ліцеїв і додаткових автобусів, а й масштабного оновлення самих закладів освіти.

У Департаменті освіти і науки КОВА повідомили, що у 2026 році громади Київщини мають отримати 235 млн 819,5 тис. грн державної субвенції на реалізацію проєкту «Нова українська школа».

Із цієї суми:

• 77,7 млн грн передбачено на створення сучасного освітнього простору у школах, які після завершення реформи вже не здійснюватимуть профільну середню освіту;
• 130 млн грн спрямують на обладнання навчальних кабінетів, STEM-лабораторій, закупівлю мультимедійної техніки, меблів та сучасного обладнання для 13 закладів освіти;
• ще 28,1 млн грн виділено на облаштування осередків для викладання предмета «Захист України».

Крім того, державне фінансування передбачене і для закупівлі нових шкільних автобусів.

Таким чином, реформа передбачає не лише зміну мережі навчальних закладів, а й масштабне оновлення матеріально-технічної бази тих шкіл, які продовжать працювати.

Бунт в Обухові та «один ліцей на громаду»: чому реформа вже викликає суперечки

Попри запевнення Департаменту освіти і науки КОВА, що під час формування мережі академічних ліцеїв враховували демографічну ситуацію, транспортну доступність і думку громад, у низці населених пунктів Київщини реформа вже стала предметом гострих дискусій.

Одним із найпоказовіших прикладів сьогодні є Обухівська міська громада, де жваве обговорення викликала перспектива створення лише одного академічного ліцею.

Із критикою такого підходу виступив депутат Обухівської міської ради, військовослужбовець Збройних сил України та батько учениці ліцею №5 Богдан Яцун. На своїй сторінці він опублікував детальний аналіз можливих наслідків такого рішення для громади.

За його словами, найбільше занепокоєння викликає саме транспортна доступність майбутнього ліцею.

«У результаті рішення про утворення єдиного відокремленого ліцею в громаді більше 80% учнів 10-12 класів громади потребуватимуть щоденного транспортного доїзду на навчання в ліцей», – заявив Богдан Яцун.

На переконання депутата, за такого сценарію місцева влада може зіткнутися із серйозними труднощами в організації підвезення школярів, а частина транспортних витрат потенційно може лягти на плечі самих батьків.

Окремо Богдан Яцун звертає увагу ще на одну проблему – вибір. На його думку, створення лише одного академічного ліцею фактично позбавляє старшокласників можливості обирати навчальний заклад відповідно до власних освітніх потреб.

Водночас депутат наголошує, що головною метою освітньої реформи має бути не виконання формальних вимог, а створення умов для якісної освіти дітей:

«Реформування середньої школи має відбуватися в інтересах дітей і розвитку громади, а не заради формальної звітності чиновників».

У Департаменті освіти і науки КОВА зі свого боку зазначають, що законодавство передбачає механізми, які мають мінімізувати подібні ризики. Зокрема, громади зобов’язані проводити громадські обговорення, забезпечувати підвезення учнів та впроваджувати реформу поетапно.

Крім того, реорганізація або зміна типу закладу освіти в сільській місцевості можлива лише після громадського обговорення, а відповідні проєкти рішень мають бути оприлюднені не пізніше ніж за рік до їх ухвалення.

Суперечки були питанням часу: що кажуть у Верховній Раді

Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин вважає, що нинішні суперечки навколо формування мережі академічних ліцеїв стали наслідком того, що багато громад роками відкладали «непопулярні» рішення.

За його словами, реформу старшої профільної школи було закріплено законодавчо ще у 2017-2020 роках, однак частина місцевих рад так і не розпочала вчасно підготовку до її впровадження. Деякі керівники громад, як розповів народний депутат, навіть зізнавалися, що свідомо відкладали створення мережі академічних ліцеїв, оскільки це вимагало складної комунікації з батьками, педагогами та мешканцями й могло викликати суспільне невдоволення.

На думку Колебошина, саме через зволікання сьогодні у багатьох громадах виникають гострі дискусії щодо кількості ліцеїв, транспортної доступності та майбутнього окремих шкіл. Він наголошує: громади, які почали готуватися до реформи завчасно, нині проходять цей етап значно спокійніше, тоді як ті, хто відкладав рішення до останнього, дедалі частіше стикаються із запитаннями та зверненнями батьків.

Реформа профільної старшої школи на Київщині вже виходить за межі законодавчих рішень і переходить у практичну площину. Область сформувала перспективну мережу зі 104 академічних ліцеїв, передбачила понад 235 млн грн державного фінансування на модернізацію освітньої інфраструктури та продовжує оновлювати парк шкільних автобусів.

Однак саме практична реалізація стане головним випробуванням реформи. Для багатьох громад ключовими залишаються питання транспортної доступності, кількості академічних ліцеїв, відкритості рішень місцевої влади та збереження рівного доступу дітей до якісної освіти незалежно від місця проживання.

Дискусії, які вже тривають у громадах Київщини, свідчать, що найближчі два роки визначатимуть не лише нову карту старшої школи, а й рівень довіри суспільства до однієї з наймасштабніших освітніх реформ останніх років.

Читайте також: Податкові 17 мільярдів Київщини: хто наповнює бюджети області та що стоїть за рекордними цифрами

Фото: Київщина 24/7

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.