Право на практиці

Колишній директор товариства має право на вихідну допомогу, розраховану з фактично отримуваної заробітної плати, навіть якщо рішення загальних зборів учасників про встановлення йому посадового окладу не ухвалювали. Водночас важливо, щоб товариство знало про розмір зарплати, фактично її виплачувало та не заперечувало проти встановленого розміру оплати праці. Про це повідомляє Судово-юридична газета.

Такий висновок зробив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у справі № 906/948/25.

Директор звернувся до суду за вихідною допомогою

Позивач майже три роки працював директором товариства. Згодом загальні збори учасників ухвалили рішення про його звільнення на підставі пункту 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України.

Після звільнення чоловік звернувся до суду, вимагаючи, зокрема, виплатити йому належну вихідну допомогу.

Суд першої інстанції задовольнив цю вимогу та постановив стягнути з товариства вихідну допомогу в розмірі шестимісячного середнього заробітку. Апеляційний господарський суд погодився з таким рішенням.

Однак товариство не погодилося з висновками судів та подало касаційну скаргу.

Представники компанії наполягали, що директор самостійно визначив собі розмір заробітної плати та здійснював відповідні виплати без рішення загальних зборів. На думку товариства, така зарплата не повинна враховуватися під час розрахунку вихідної допомоги.

Верховний Суд звернув увагу на фактичні виплати

Переглядаючи справу, Верховний Суд зазначив, що встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства.

Водночас у цій справі загальні збори протягом усього періоду роботи позивача на посаді директора не ухвалювали рішення щодо встановлення йому посадового окладу.

Попри це, товариство було обізнане з розміром зарплати директора, фактично виплачувало йому ці кошти та не приймало рішень про зміну умов його оплати праці.

За таких обставин Верховний Суд погодився з висновками попередніх інстанцій про наявність так званої «мовчазної згоди» учасників товариства щодо розміру виплат директору.

Скільки має становити вихідна допомога

Оскільки директора звільнили на підставі пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України, йому відповідно до статті 44 КЗпП належала вихідна допомога у розмірі не менше шести середньомісячних заробітків.

При цьому товариство не виплатило належну суму в день звільнення, що суперечить вимогам статті 116 КЗпП України.

Верховний Суд окремо наголосив: якщо товариство вважає, що директор неправомірно визначав або нараховував собі заробітну плату та внаслідок цього завдав компанії збитків, воно має право окремо звернутися з вимогою про їх відшкодування.

Однак сам факт можливого неправомірного встановлення директором розміру власної зарплати не є підставою автоматично виключати фактично отримані ним виплати з розрахунку вихідної допомоги.

Чим завершилася справа

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду залишив касаційну скаргу товариства без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій — без змін.

Таким чином, суд підтвердив право колишнього директора на вихідну допомогу, розраховану з фактично отримуваної ним заробітної плати, за встановлених у справі обставин.

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що жінки в Україні в середньому отримують пенсію на 2 тисячі гривень меншу, ніж чоловіки. Станом на 1 січня 2026 року середня виплата для жінок становила близько 5,5 тис. грн, а для чоловіків — 7,5 тис. грн.

Читайте також: Доплата понад 5600 гривень на місяць: хто з пенсіонерів може отримати грошову надбавку у 2026 році

Фото: «Київщина 24/7»

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.