Василь Курило став на захист України ще в перші дні повномасштабного вторгнення. Служив піхотинцем-штурмовиком, а після першого поранення повернувся у стрій уже як оператор БПЛА. У травні 2024 року на Покровському напрямку у Василя влучив ворожий дрон. Захисник втратив праву ногу та кілька пальців на правій руці. А також отримав численні травми лівої ноги та обличчя, 

Розпочався складний і болючий шлях лікування. Його важкопоранений боєць долав разом із дівчиною, з якою на той момент вони лише місяць як почали зустрічатися.

«Вона, мабуть, пережила найважчий період і в моєму, і у своєму житті. Їй доводилося постійно бути зі мною, бачити мене таким і разом зі мною розуміти, як будувати наше життя далі «, — розповідає Василь.

З Олександрою вони познайомилися в Одесі, де він тоді служив. Спершу просто дружили, попри те, що Сашуля — як тепер хлопець ніжно називає свою кохану — відразу вразила його і красою, і спільними цінностями.

«Мені завжди хотілося поруч мати людину, з якою ми дивимося в одному напрямку. Мені дуже відгукувалися її погляди на життя і моральні принципи. Вона підтримувала військо, відкривала збори, ходила на акції підтримки військовополонених. Саме своєю позицією вона мене і зачепила», — ділиться захисник.

Поруч із Василем Олександра була і під час його реабілітації. Підтримувала і коли він загорівся ідеєю відкрити власну справу просто в медзакладі — барбершоп Iron Wings, куди тепер радо ходять стригтися інші військові та ветерани. 

І сьогодні, після понад двох років разом, Василь Курило освідчився своїй коханій. Місцем для цього обрав полігон — як нагадування про одне з їхніх перших побачень у тирі.

Олександра нічого не знала про наміри коханого. Василь просто запропонував поїхати постріляти. А коли в дівчини закінчилися набої й вона обернулася — позаду вже стояв Василь із каблучкою. І його Сашуля, як називає її Василь,  без вагань сказала: «Так!»

У минулому вони разом здолали вже чимало випробувань, і тепер разом будуватимуть спільне майбутнє.