6 листопада 2026 року Київський метрополітен відзначає 66-ту річницю від дня відкриття. Саме цього дня у 1960 році в столиці запустили першу чергу підземки, яка стала важливою частиною транспортної системи міста. За понад шість десятиліть метро перетворилося на одну з головних транспортних артерій Києва, а його станції стали невіддільною частиною історії та архітектурного обличчя столиці.

З чого починалася історія київського метро

Ідея створення підземної залізниці в Києві виникла ще на початку XX століття. Одні з перших проєктів будівництва метро розглядалися задовго до фактичного початку робіт, однак через складні інженерні умови, фінансові труднощі та історичні обставини їх не вдалося реалізувати.

Активна підготовка до будівництва розпочалася вже після Другої світової війни. Київ швидко розвивався, кількість мешканців збільшувалася, а наземний транспорт дедалі складніше справлявся з пасажиропотоком.

Будівництво першої черги метрополітену стало одним із масштабних інфраструктурних проєктів того часу.

6 листопада 1960 року відкрили першу ділянку Святошинсько-Броварської лінії. Вона з’єднала станції «Вокзальна» та «Дніпро» і налічувала п’ять станцій: «Вокзальна», «Університет», «Хрещатик», «Арсенальна» та «Дніпро».

Саме з цього маршруту розпочалася історія київської підземки.

Станція, яка стала інженерним рекордом

Однією з найвідоміших станцій першої черги стала «Арсенальна». Вона розташована на глибині близько 105,5 метра та вважається найглибшою станцією метро в Європі.

Її будівництво було складним інженерним завданням через особливості рельєфу та геологічні умови правого берега Дніпра. Щоб потрапити на платформу, пасажирам потрібно подолати кілька ескалаторних ділянок.

«Арсенальна» стала не лише важливим транспортним об’єктом, а й однією з архітектурних візитівок київського метро.

Як розвивалася підземка протягом 66 років

Після відкриття першої черги метрополітен поступово розширювався. До Святошинсько-Броварської лінії додалися нові маршрути, які з’єднали центральну частину столиці з віддаленими житловими масивами.

Згодом у Києві з’явилися ще дві лінії:

• Оболонсько-Теремківська (синя) — забезпечила сполучення між північними та південними районами міста.

• Сирецько-Печерська (зелена) — з’єднала західні, центральні та східні райони столиці.

Метро стало важливим чинником розвитку нових житлових масивів. Відкриття станцій полегшувало транспортне сполучення для мешканців районів, які активно забудовувалися.

Особливу увагу привертає архітектура станцій. Наприклад, «Золоті ворота» відомі мозаїками з мотивами історії Київської Русі, «Печерська» — характерним оформленням, а «Олімпійська» та «Палац Україна» стали важливими транспортними вузлами центральної частини міста.

Київське метро під час війни

У перші дні повномасштабної війни станції та підземні переходи метро використовували як місця захисту від ракетних і авіаційних ударів. Люди приходили сюди з дітьми, домашніми тваринами та необхідними речами, іноді залишаючись на тривалий час.

Підземка продовжує відігравати важливу роль у забезпеченні життєдіяльності столиці. Її глибокі станції та підземна інфраструктура мають особливе значення для безпеки мешканців.

Водночас робота метрополітену під час війни пов’язана з додатковими викликами: повітряними тривогами, загрозами обстрілів, перебоями електропостачання та необхідністю підтримувати справність складної інфраструктури.

Київський метрополітен у цифрах

Станом на 2025 рік столична підземка має три діючі лінії та 52 станції. Загальна експлуатаційна довжина колій становить близько 67,6 кілометра.

Основні показники метрополітену:

• 3 лінії — червона, синя та зелена;

• 52 станції;

• близько 67,6 км експлуатаційної довжини;

• 3 пересадочні вузли в центральній частині міста.

За роки роботи метро стало невіддільною частиною повсякденного життя столиці. Для одних це найшвидший спосіб дістатися на роботу, для інших — можливість перетнути місто без заторів, а під час повітряних тривог — місце, де можна перечекати небезпеку.

66 років історії Київського метрополітену — це історія розвитку міста, масштабних інженерних проєктів, архітектури та щоденної праці тисяч людей, які забезпечують рух столичної підземки.

Коли в Києві вперше заговорили про метро

Цікаво, що ідея створення підземної залізниці у Києві з’явилася ще у 1884 році. Тоді пропонували прокласти тунель, який мав з’єднати пристань на Дніпрі із залізничним вокзалом через Поштову площу та Бессарабку. Однак цей задум так і не реалізували.

До питання будівництва метро повернулися вже у XX столітті. Роботи над першою чергою розпочалися у 1949 році, а через 11 років Київ отримав власну підземку.

Відтоді метрополітен постійно розвивався, розширював маршрути та з’єднував нові райони столиці.

Цікаві факти про метрополітен

Історія київського метро має чимало деталей, які можуть здивувати навіть тих, хто щодня користується підземкою.

• Ідея метро з’явилася ще наприкінці XIX століття. Перші пропозиції щодо будівництва підземної залізниці в Києві виникли ще у 1884 році. Тоді розглядали можливість прокласти тунель від залізничного вокзалу до Дніпра. Однак цей задум так і не реалізували. До ідеї створення метро повернулися вже у XX столітті.
• Першими відкрили лише п’ять станцій. 6 листопада 1960 року запрацювала перша черга Святошинсько-Броварської лінії. До неї увійшли станції «Вокзальна», «Університет», «Хрещатик», «Арсенальна» та «Дніпро». Загальна довжина першої ділянки становила близько 5,2 кілометра.
• «Арсенальна» — одна з найглибших станцій метро у світі. Станція «Арсенальна» розташована приблизно на глибині 105,5 метра. Її будівництво було складним через геологічні умови та близькість Дніпра. Пасажирам доводиться долати довгий шлях ескалаторами, щоб дістатися до поверхні.
• Київське метро стало третім у СРСР. На момент відкриття київська підземка була третьою системою метрополітену в Радянському Союзі — після Москви та Ленінграда. Для міста це стало важливим етапом розвитку громадського транспорту.
• У метро є станція з двома рівнями. «Позняки» на Сирецько-Печерській лінії мають незвичайну дворівневу конструкцію. Така архітектурна особливість вирізняє станцію серед інших об’єктів столичної підземки.
• Перші потяги були значно коротшими. На початку роботи метро курсували потяги з трьох вагонів. Згодом їхню кількість збільшували відповідно до зростання пасажиропотоку. Із 1972 року почали використовувати п’ятивагонні потяги.
• У 1972 році метро перевезло мільярдного пасажира. Уже через 12 років після відкриття підземка досягла позначки в один мільярд перевезених пасажирів. Це свідчило про те, наскільки швидко метро стало одним із головних видів транспорту столиці.
• Під час війни станції стали укриттями. Після початку повномасштабного вторгнення Росії метро набуло ще одного важливого значення. Під час повітряних тривог станції використовують як укриття для мешканців столиці. У 2025 році, за даними міської влади, близько 970 тисяч людей скористалися станціями метро як місцем для перебування під час нічних тривог.
• У метро працює перша машиністка. У червні 2025 року Катерина Єсипчук отримала посвідчення машиніста електропоїзда Київського метрополітену. Вона стала першою жінкою, яка опанувала цю професію в столичній підземці.

Читайте також: Безкоштовні путівки до «Артеку»: як дітям ВПО у Києві отримати оздоровлення в Пущі-Водиці

Фото: з відкритих джерел

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.