У Києві суттєво сповільнилися темпи відновлення житлових будинків, пошкоджених російськими обстрілами. Від початку повномасштабного вторгнення у столиці різного ступеня пошкоджень зазнали понад 3 тисячі житлових будинків, більш ніж 80 із них потребують капітального відновлення. Водночас за перше півріччя 2026 року повністю завершити роботи вдалося лише на одному об’єкті. Попри збільшення бюджетних призначень, комунальне підприємство «Житлоінвестбуд-УКБ» освоїло лише 21% виділених коштів. Про це йдеться у матеріалі «КиївВлади».

Понад 3 тисячі пошкоджених будинків: темпи відбудови впали

Станом на літо 2026 року від початку повномасштабного вторгнення Росії у Києві пошкоджень різного ступеня зазнали понад 3 тисячі житлових будинків. Більш ніж 80 із них потребують капітального відновлення.

Організацією робіт на найбільш пошкоджених об’єктах займається комунальне підприємство «Житлоінвестбуд-УКБ». Воно виступає замовником відбудови, організовує процес ремонту та проводить закупівлі для залучення підрядних організацій. Підприємство очолює Олександр Акімов.

У перші роки повномасштабної війни темпи відновлення були значно вищими. Комунальному підприємству вдавалося завершувати роботи приблизно на десяти об’єктах щороку.

Однак результати відбудови були неоднорідними. На окремих об’єктах правоохоронці відкривали кримінальні провадження щодо можливих зловживань під час виконання робіт. Водночас є й приклади успішного відновлення, зокрема будинок на вулиці Володимира Сальського.

У 2026 році ситуація суттєво змінилася. За перше півріччя повністю відновити вдалося лише один житловий будинок. Такий результат викликає питання щодо ефективності організації відбудови, особливо з огляду на постійне збільшення кількості пошкодженого житла.

Кошти на відбудову збільшили, але освоїли лише 21%

Навесні 2026 року питання фінансування відновлення пошкоджених будинків стало одним із пріоритетів столичної влади. Через нові російські атаки та збільшення масштабів руйнувань виникла потреба в додаткових бюджетних ресурсах.

Голова Тимчасової контрольної комісії Київради з питань відновлення Алла Шлапак заявила, що бюджетні призначення на відповідні роботи поступово збільшували.

«Ми з початку своєї роботи прикували і фактично з прийняття бюджету сфокусували увагу навколо того, що це дійсно пріоритетна стаття видатків. І скільки було переглядів бюджетів саме за підтримки тимчасової контрольної комісії, постійно обґрунтовано зростають цифри, які виділяються на відновлення. Ці гроші вже виділені в першу чергу на те, щоб підготувати будинки до зими», — повідомила Алла Шлапак.

Попри збільшення фінансування, темпи використання коштів залишаються низькими. За інформацією, оприлюдненою у матеріалі «КиївВлади», станом на літо 2026 року «Житлоінвестбуд-УКБ» освоїло лише 21% від загального обсягу коштів, виділених на відновлення пошкодженого житла.

Скільки будинків перебувають у процесі відновлення

У відповідь на інформаційний запит «КиївВлади» Департамент будівництва та житлового забезпечення КМДА повідомив, що «Житлоінвестбуд-УКБ» виступає замовником робіт із відновлення 80 об’єктів.

Станом на липень 2026 року на ці потреби освоїли 118 млн гривень. Безпосередньо у процесі відновлення перебували 49 будинків.

Серед причин, які столична влада називає для пояснення затримок, — збільшення кількості пошкоджених об’єктів, нові ракетні обстріли, проблеми з електропостачанням та нестача працівників будівельної галузі.

Водночас аналіз окремих об’єктів відбудови демонструє, що проблеми можуть бути значно ширшими, ніж лише наслідки воєнного часу. На ситуацію впливають організація закупівель, робота підрядників, конкуренція під час тендерів та можливості будівельних компаній виконувати взяті на себе зобов’язання.

Таким чином, навіть за наявності бюджетного фінансування процес відновлення пошкодженого житла у столиці залишається повільним. Для мешканців це означає тривале очікування ремонту, невизначеність із термінами завершення робіт та відкладене повернення до власних квартир.

Проблема набуває особливої актуальності напередодні опалювального сезону, адже частина пошкоджених будинків потребує не лише капітального ремонту, а й належної підготовки до зими.

Мешканці місяцями чекають на початок ремонтів

Одним із показових прикладів затягування відбудови є багатоповерхівка на вулиці Вацлава Гавела, яка зазнала російського удару 17 червня 2025 року. Тоді внаслідок атаки загинули 23 людини, а пошуково-рятувальні роботи тривали 39 годин. Понад 100 квартир у будинку були зруйновані або стали непридатними для проживання.

Вартість відновлення об’єкта попередньо оцінили у 144 млн гривень. Завершити роботи планували до жовтня 2027 року.

За словами мешканців, на початку квітня 2026 року керівництво «Житлоінвестбуд-УКБ» анонсувало початок робіт на 18 квітня. Однак дотриматися обіцяного графіка не вдалося.

«Нам раніше обіцяли заїхати на об’єкт на початку 2026 року. Але тендер підписали тільки навесні. Тільки влітку з’явився паркан. До кінця липня обіцяли поставити кран, проте його досі немає. Його встановлення триватиме ще до грудня», — розповіли мешканці журналістам.

Ще один приклад — будинок на Русанівці, куди 25 листопада 2025 року влучив російський безпілотник.

У лютому 2026 року замовили розробку проєкту відновлення. У травні документація мала пройти експертизу, а вже в червні планували оголосити тендер для пошуку підрядника. Мешканцям повідомляли, що будівельні роботи розпочнуться у липні.

Однак графік знову змістився. У відповідь на інформаційний запит журналістам повідомили, що на той момент лише готували технічне завдання для проведення закупівлі. Підрядника вдалося визначити після повторної процедури, лише на початку жовтня 2026 року.

Мешканці розповідали, що обіцяний початок робіт так і не відбувся.

«Нам обіцяли, що з початку липня у дворі стоятимуть крани. Але ці дати виявилися недійсними. Зараз уже четверте чи п’яте серпня, а нічого не відбувається. Ми чекаємо майже місяць, як нам обіцяли, що почнеться ремонт. Його немає», — поділилися жителі.

Схожа ситуація склалася на вулиці Олени Теліги, 7. Будинок постраждав 27 грудня 2025 року. У березні 2026-го підписали договір на розробку проєкту відновлення та окрему угоду на проведення протиаварійних робіт.

Останні завершили, однак мешканці стверджують, що вони не усунули всіх небезпек, зокрема у другому під’їзді.

За словами жителів, капітальне відновлення обіцяли розпочати 15 липня. Проте переможця тендеру визначили лише в жовтні, а будівельні роботи на той момент так і не стартували.

Ще один проблемний об’єкт — будинок на вулиці Зоологічній, 6, який зазнав ракетного удару 24 травня 2026 року. Частина мешканців продовжувала жити у пошкоджених квартирах.

Місцева влада обіцяла підготувати будівлю до опалювального сезону: відремонтувати покрівлю, укріпити стіну та забезпечити опалення. Також жителям повідомляли, що дах із профнастилу облаштують до середини серпня. Однак обіцяні терміни минули, а помітних змін мешканці не побачили.

Таким чином, на кількох об’єктах, пошкоджених ще у 2025 році, підготовчі процедури та пошук підрядників затягнулися на місяці. Водночас керівник «Житлоінвестбуд-УКБ» Олександр Акімов раніше зазначав, що проходження підготовчих процедур перед початком капітального відновлення зазвичай займає близько дев’яти місяців. Однак навіть після цього терміну мешканці окремих будинків не побачили обіцяного початку будівельних робіт.

Підрядники неохоче беруть участь у тендерах

У Департаменті будівництва та житлового забезпечення КМДА серед причин затримок відновлення називають постійні російські обстріли, проблеми з електропостачанням і нестачу будівельників.

Проблему мобілізації працівників підтверджують і представники будівельного ринку.

Голова Тимчасової контрольної комісії Київради з питань відновлення Алла Шлапак розповіла журналістам, що раніше працівників будівельних компаній нерідко затримували для перевірки документів дорогою на роботу. Після зміни порядку роботи відповідних служб такі випадки припинилися, однак кількість працівників на будівельних майданчиках не збільшилася.

За інформацією Департаменту, на окремих об’єктах замість повноцінних будівельних бригад працюють лише двоє-троє людей.

Водночас представники «Житлоінвестбуд-УКБ» на засіданні Тимчасової контрольної комісії Київради назвали ще одну проблему — небажання компаній брати участь у закупівлях.

Показовим став тендер на відновлення будинку на Русанівці за адресою вулиця Ентузіастів, 41. У серпні 2026 року на закупівлю не подався жоден учасник, через що процедуру довелося оголошувати повторно.

Журналісти поспілкувалися з керівниками кількох будівельних компаній, які раніше брали участь у тендерах на відновлення. Співрозмовники погодилися надати інформацію на умовах анонімності.

За їхніми словами, у перші роки повномасштабної війни будівельний ринок зіткнувся із серйозними економічними труднощами. Однією з головних проблем була низька оплата праці. Значну частину цього періоду працівники будівельної галузі, які виконували державні замовлення, отримували трохи більше 20 тисяч гривень, що не відповідало очікуванням кваліфікованих спеціалістів.

Іншою проблемою стала низька рентабельність відновлювальних проєктів. За оцінками опитаних керівників, прибутковість таких робіт часто становила лише 3–5%. В окремих випадках компанії завершували проєкти без прибутку або навіть зі збитками.

Додатковим ризиком для бізнесу став податковий статус. Якщо підприємство завершувало фінансовий період зі збитками, воно могло отримати статус ризикового платника податків. Це, своєю чергою, ускладнювало подальшу участь у державних закупівлях.

Частина компаній після кількох років роботи на економічно невигідних умовах фактично втратила можливість продовжувати діяльність на ринку відновлення.

Фахівчиня з моніторингу публічних закупівель проєкту DOZORRO TI Ukraine Альона Ящук звернула увагу на обґрунтованість вимоги щодо відсутності у потенційного учасника статусу ризикового платника податків.

«В мене тут, знаєте, виникає просто питання: а наскільки статус ризикованого платника податків підтверджує і не спростовує, наприклад, наявність в учасника відповідного персоналу, відповідного досвіду? На що вона впливає? В принципі, вона ж навіть умовно не показує фінансову спроможність чи там щось інше, необхідне для належного виконання договору», — зазначила експертка.

За її словами, додаткові вимоги до учасників закупівель мають бути обґрунтованими та не повинні безпідставно обмежувати конкуренцію.

Водночас у 2026 році умови для будівельного ринку почали змінюватися. Кабінет Міністрів переглянув підхід до розрахунку заробітних плат у будівництві за бюджетні кошти. Нормативний рівень оплати праці для таких проєктів тепер становить від 30 до 60 тисяч гривень.

Крім того, наприкінці 2025 року уряд підвищив рівень кошторисного прибутку для будівельних проєктів до 15%.

За словами керівників будівельних компаній, ці зміни поступово повертають інтерес бізнесу до ринку відновлення. Деякі підприємства вже розглядають можливість знову брати участь у закупівлях.

Однак кількість великих компаній, здатних одночасно виконувати декілька масштабних проєктів, залишається обмеженою. За оцінками співрозмовників «КиївВлади», у Київській області таких підприємств лише близько 10–12.

Серед необхідних змін будівельники називають спрощення вимог до участі в тендерах і подальше покращення економічних умов виконання робіт.

Понад 150 закупівель і лише п’ять тендерів із реальною конкуренцією

Економічні труднощі будівельного ринку — не єдине пояснення низької конкуренції. Журналісти «КиївВлади» проаналізували понад 150 закупівель «Житлоінвестбуд-УКБ», пов’язаних із відновленням житлових будинків та розробкою проєктної документації.

За результатами аналізу, близько 75% закупівель провели за прямими договорами.

Із 36 конкурсних закупівель лише у п’яти тендерах взяли участь більше одного претендента. Решта фактично відбулися за участю одного учасника. Тобто навіть там, де формально проводили конкурентну процедуру, реального змагання між компаніями здебільшого не було.

Журналісти також звернули увагу на вимоги, які замовник встановлював до потенційних учасників. Серед них — обов’язкова наявність сертифіката ISO, досвід виконання щонайменше двох аналогічних договорів за конкретним кодом класифікатора ДК та відсутність статусу ризикового платника податків.

На думку журналістів, частина таких умов може суттєво звужувати коло потенційних учасників. Наприклад, вимога мати щонайменше два аналогічні договори саме за одним конкретним кодом закупівлі відсікає компанії, які фактично мають досвід капітального ремонту житлових будинків, але виконували роботи за іншим кодом класифікатора.

Водночас статус ризикового платника податків сам по собі не є судовим встановленням факту фіктивності компанії або її неспроможності виконати будівельні роботи.

Закон України «Про публічні закупівлі» передбачає чотири основні категорії критеріїв оцінювання учасників: наявність обладнання та технологій, кваліфікованого персоналу, досвіду виконання аналогічних договорів і фінансової спроможності.

Додаткові вимоги замовника мають бути обґрунтованими та пов’язаними з предметом закупівлі. Практика Антимонопольного комітету також передбачає оцінку того, чи не обмежують такі умови конкуренцію та чи може замовник довести їхню необхідність.

Хто отримує найбільше замовлень на відбудову Києва

Аналіз укладених договорів показав, що значна частина бюджетних коштів зосереджена у відносно вузького кола підрядників.

Загалом журналісти нарахували 101 договір на відновлення житлових будинків на суму понад 1,54 млрд гривень. Ще 75 договорів стосувалися розробки проєктної документації. Їхня загальна вартість перевищила 40,3 млн гривень.

Серед найбільших виконавців робіт з відновлення:

• ТОВ «БК «Аскон» — 15 договорів на загальну суму 423,4 млн гривень;
• ТОВ «Будівельна компанія «Прайд» — сім договорів на 188,8 млн гривень;
• ТОВ «ІБК «Ренесансбуд» — чотири договори на 184,1 млн гривень;
• ТОВ «Індастріал Білдінг Груп» — чотири договори на 134,9 млн гривень;
• ТОВ «Сучасна інфраструктура міста» — два договори на 131 млн гривень.

Найбільше замовлень на розробку проєктної документації отримало ТОВ «Глобал-Про» — 15 угод на понад 9,6 млн гривень. Серед інших компаній, які регулярно отримували такі замовлення, — «Мергель Трейд», «Констрлайт», архітектурне бюро «Окса» та «Гіпроцивільпромбуд».

Окрему увагу журналісти звернули на зв’язок між двома компаніями з цього переліку. Засновником ТОВ «Глобал-Про» та ТОВ «БК «Аскон» є Владилен Стержинський. Ці підприємства також одночасно працювали над окремими проєктами відновлення, зокрема багатоповерхівкою на вулиці Василя Липківського.

При цьому «Аскон» раніше вже згадувалася у матеріалах «КиївВлади» щодо відбудови столичних будинків. Компанія фігурувала у кримінальному провадженні, пов’язаному з підозрами щодо неефективного використання бюджетних коштів.

Ще один приклад — ТОВ «Будівельна компанія «Прайд», яке отримало сім договорів на 188,8 млн гривень.

Один із керівників компанії Максим Чешуйков у квітні 2026 року заснував нове підприємство — «ІнжБуд Альянс». Уже у травні новостворена компанія отримала два замовлення на відновлення від «Житлоінвестбуд-УКБ» загальною вартістю близько 60 млн гривень.

Наведені факти свідчать про значну концентрацію замовлень серед окремих компаній. Водночас сам факт спільного засновника чи отримання кількох договорів не доводить порушень під час закупівель.

Програми допомоги є, але квартир для постраждалих бракує

Поки відновлення пошкоджених будинків затягується, перед мешканцями постає ще одна проблема — де проживати до завершення ремонтів.

У Києві діють два основні механізми допомоги постраждалим. Перший передбачає грошову компенсацію за оренду житла.

Як повідомила у відповіді на офіційний запит журналістів виконувачка обов’язків директора Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА Світлана Назаренко, якщо після інструментального обстеження квартиру визнають аварійною, місто може надати 40 тисяч гривень одноразово та виплачувати по 20 тисяч гривень щомісяця.

Другий механізм передбачає тимчасове надання квартир із житлового фонду комунальної фінансової компанії «Житло-Інвест».

Однак такі помешкання можуть надаватися без меблів, а в одній квартирі іноді розміщують одразу кілька родин. Для людей старшого віку також передбачене розселення до пансіонатів або санаторіїв.

За інформацією комунальної фінансової компанії «Житлоінвест», на її балансі перебуває 637 квартир. Із них:

• 514 передали в оренду;
• 20 перебувають у безоплатному користуванні;
• 25 зарезервували для постраждалих від обстрілів;
• щодо 64 оформлено акти про оренду з правом викупу.

Водночас кількість квартир, які фактично передають людям, чиє житло постраждало від російських атак, залишається невеликою.

У 2024 році надали 30 квартир, у 2025-му — три, а у 2026 році — лише дві.

Процес надання тимчасового житла залежить не лише від наявності вільних помешкань, а й від роботи районних державних адміністрацій. Саме РДА мають визначати потреби мешканців та передавати відповідні звернення до Департаменту будівництва, який організовує розселення.

Однак відповіді районних адміністрацій, отримані журналістами, демонструють неоднорідну картину.

Наприклад, Голосіївська РДА повідомила про розселення дев’яти громадян у 2024 році та трьох у 2025-му. Подільська адміністрація надала інформацію лише про загальну квартирну чергу.

Оболонська РДА повідомила про чергу у 4,4 тисячі сімей, але не надала повної інформації щодо кількості задоволених звернень. За наявними даними, у цьому районі не було задоволено жодного звернення щодо надання квартири за відповідною програмою.

У Святошинському районі загальна черга на житло становить близько восьми тисяч людей, а в Дарницькому — понад сім тисяч сімей.

За словами мешканців, більшість заявок на відселення Подільська та Оболонська РДА відхиляють. У результаті міська програма, яка формально передбачає допомогу постраждалим, для багатьох залишається малодоступною.

Водночас у відповіді на запит депутата Миколи Конопелька до мера Києва Віталія Кличка ситуація виглядає інакше: із 48 звернень щодо надання тимчасового житла задовольнили 40.

Така розбіжність може свідчити про проблеми з комунікацією між районними адміністраціями та міською владою або про суттєві відмінності у доступності житла в окремих районах столиці.

Загалом наведені дані демонструють, що наявність затвердженої програми та квартир на балансі комунальних підприємств ще не гарантує постраждалим родинам можливості отримати тимчасове помешкання.

Відбудова затягується, а люди залишаються в невизначеності

Ситуація з відновленням пошкоджених будинків у Києві демонструє одразу кілька системних проблем. Серед них — низька конкуренція під час закупівель, обмежене коло великих підрядників, економічні труднощі будівельного ринку та затягування підготовчих процедур.

Водночас мешканці пошкоджених будинків змушені місяцями чекати на початок робіт, навіть якщо відповідні кошти вже передбачені в бюджеті. Для тих, чиє житло визнали непридатним для проживання, ситуацію ускладнює обмежена доступність тимчасових квартир.

Таким чином, проблема відбудови полягає не лише у фінансуванні чи наслідках російських атак. Важливими залишаються ефективність проведення закупівель, реальна конкуренція між підрядниками, контроль за виконанням договорів та доступність соціальної підтримки для постраждалих.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що в Україні досі не запроваджено автоматичного граничного строку служби, після завершення якого мобілізовані захисники мали б право повернутися до цивільного життя. Водночас чинне законодавство чітко визначає вичерпний перелік підстав для законного звільнення з армії під час воєнного стану. Паралельно у Верховній Раді зареєстрували цілий пакет законопроєктів щодо нових правил демобілізації, ротацій та циклів проходження військової служби.

Читайте також: Каратимуть за незаконні операції з банківськими рахунками: в Україні ухвалили закон

Фото: з відкритих джерел

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.