Зізнаюся, коли в різних країнах  на протестних чи мистецьких акціях наших земляків  бачиш багато  добірно зроблених  витворів ручної роботи, серце починає битися частіше. Столики із такою  сувенірною продукцією чи не найкраща пропаганда української культури. Зазвичай, такі заходи відбуваються в людних місцях, де багато туристів. Іноземці  та українці, що перебувають за кордоном за невеличкі  синьо-жовті браслетки з бісеру чи за ляльку-мотанку, прапорець національних кольорів чи  віночок із стрічками, вишиту писанку чи футболку з намальованим чи вишитим  тризубом, чи  ще щось, що символізує Україну, залишають гроші-донати, долучаючись до збору коштів  на  необхідне для наших воїнів. А ще такий контакт, як кажуть волонтери,  нагода розповісти  правду про війну,  причини  нападу  чужинців, нагадати, що в Україні триває війна і ми потребуємо допомоги. Я писала  про майстрів, мисткинь, з якими знайомилася чи мені про них розповідали. Але  так, щоб інформація про авторів була разом на виробі, не бачила, допоки не побувала на ярмарку  у польському  місті Хожув, де їх представляли  Івона і Мчислав Зімняки, великі друзі українців, які привезли вишиті писанки  з Тернополя. Етикетка  з QR – кодом дає інформацію   про  організацію, яка працює з волонтерами світу в цьому напрямку. Так заявилось це інтерв’ю.

Моя колега Олена Мудра, тернопільська журналістка, не здивувалася, коли я в Європі «піймала» сонячного коника Перемоги, якого виготовив в Тернополі  капелан-волонтер Володимир Андрухів.

– Це спрацювали наші «Бандерольки Перемоги», які пішли у світ і нам допомагають збирати гроші на  автівки і дрони для воїнів, – просто відповіла очільниця благодійного фонду «Промінь сонця». – За ці два роки  діяльності проєкту наша бандеролька передала речі у багато країн світу – Польщу, Німеччину, Францію, Іспанію, Італію, Великобританію, Швецію, Швейцарію, Норвегію,  США та інші країни. У нас амбітні плани, ми хочемо охопити своїми «Променями сонця» весь світ, зробити так, щоб не було байдужих до чужої біди людей, – сказала  Олена. – До речі, до кожного виробу ми додаємо папірець з QR-кодом, який можна зчитати телефоном і перейти на сторінку організації в соцмережі, де можна дізнатись ім’я та прізвище майстрів, ознайомитися з нашою діяльністю, бо «бандеролька» тільки частинка нашої роботи.

Благодійний фонд «Промінь Сонця» Олена створила, коли трапилася в сім’ї велика і непоправна біда. Її середульший син Дмитро Мудрий мріяв змінювати світ на краще, зігрівати  його своїм талантом. Залишив багато віршів, роздумів про загальнолюдські цінності, пішовши з цього світу  у 23 роки. Дмитро загинув від опіків, які отримав, рятуючи від пожежі двох малюків. Тож Олена створила фонд саме для допомоги хворим з опіками. Фонд також мав на меті сприяти відкриттю центру термічної травми в області та займатися профілактикою дитячого опікового травматизму. Так організація  працювала  до початку повномасштабної війни.

А від 24 лютого 2022 року Олена  разом з командою волонтерок розпочала активно працювати над підтримкою сімей з дітьми, які шукали в Тернополі прихисток від війни.

–        Ми шукали для них нічліг, допомагали речами, харчуванням, відкрили у приміщенні фонду дитячу кімнату, де займали малечу, влаштовуючи їм цікаві заняття та майстер-класи.

Пізніше заопікувалися  вагітними  жінками — збирали для них післяпологові бебі-бокси. Згодом почали виготовляти обереги — ляльки-мотанки. Їх передавали нашим військовим на фронт — як нагадування про вдячність та підтримку, а ще — як символічний захист.

Першим повноцінним проєктом для допомоги захисникам стали “Пряники Перемоги”. Завдяки цим пряникам, які випікала одна з майстринь спільноти, ми заробили свої перші гроші та купили футболки й багато шкарпеток для наших захисників.

– Що дало поштовх до реалізації проєкту «Бандеролька перемоги», який зараз мандрує світом?

– Влітку 2022 року  деякі з наших друзів   збиралися виїжджати за кордон.  Так з’явилася ідея  передати з ними  рукотвори, випічку.  Ідея проєкту  дуже проста – хочеш допомагати ЗСУ і щось вмієш робити – роби це. Ми акумулюємо, те, що нам передають,  самі виготовлюємо, допомагаємо матеріалами, залучаємо талановитих молодих людей. Речі, які ми виготовляємо, дуже красиві і функціональні. В  Україні  вони також продаються на ярмарках у підтримку військових. Але ми хотіли  збирати донати для ЗСУ за кордоном, щоб показати  талант майстрів України, виручити кошти для потреб ЗСУ і нагадати світові, що російська армія – це світова загроза людству. Був цікавий випадок, коли ми через нашу тернополянку оперну співачку Інну Федорій в Базелі (Швейцарія) звернулись до організації «Українці в Швейцарії» з пропозицією взяти наші рукотвори на ярмарок, а отримали гарну співпрацю з придбання  необхідного для комплектування  тактичних аптечок, які допомогли благодійному фонду “Тернопіль” отримати турнікети, протиопікові наліпки, оклюзійні наліпки на суму майже 100 тисяч гривень. Це також важлива місія проекту “Бандеролька Перемоги” – налагоджувати комунікацію з іншими організаціями. Таким чином ми власну працю і талант  робимо головним донатом наближення перемоги.

– Розкажи про свою волонтерську команду, майстрів, які виготовляють цю неповторність, яка зачаровує світ.

– Ти ж знаєш, як у нас багато майстрів,  людей, які люблять вишивати, шити, малювати, робити вироби з глини, мотати різні мотанки – коників, лялечок, птахів та інше. У нашій команді є люди ВПО, які  роблять багато сувенірів, є жінки військовослужбовців, їх діти.  Наш улюблений виріб – це «Сонячний коник Перемоги». Його нас навчила мотати харків’янка Ліля Коробко і ми разом з нашим капеланом-волонтером Володимиром Андрухівим успішно “перемотуємо” конопляні мішки з під кави на симпатичних коників і ще навчаємо інших цьому мистецтву. Часом наші коники мають медальйони від тернопільської майстрині Оксани Купецькою – це мікро вишивка тризуб. Прив’язуємо і п’ятикопійкові монетки, які вийшли з обігу, тризубом вперед. Така монетка приваблює, адже і нам завжди цікаві гроші інших держав і зрозуміло, що цей коник з України. Ми намагаємось також прикрашати їх попони  вишиваними стрічками.  Популярні  вишиті різдвяні кульки,  сердечка, писанки,  метелики. Сувеніри  вишивають бібліотекарі Тернопільського національного медичного університету ім. І. Горбачевського. Студенти медичного університету передавали нам розписані футболки. Студенти Тернопільського кооперативного фахового коледжу та  Теребовлянського фахового коледжу культури і мистецтва  розписують кухонні дощечки, екоторби-шопери. Сумки допомагає шити військова Мар’яна Лесик. Викликають  щирі емоції горнятка зі Слов’янська, розписані тернопільськими школярами. Панівна тема – віра в перемогу  і вдячність ЗСУ. Їх нам передала Наталя Попович з Тернопільського обласного комунального центру творчості школярів та учнівської молоді. Віра Омельченко з міста Суми, дружина військовослужбовця, мотає чарівних птахів щастя, робить патріотичні підвіски у авто. Лілія Ведмідь з  міста Васильків (зараз в окупації), що у Запорізької області,  шиє  міцні і надійні сумки для покупок з одним відділенням і ручками середньої довжини, так звані шопери, які через свою практичність стали модними не так давно.  Анна Лемба обв’язує гачком скляні баночки, розписує сумки, Тетяна Феофанова із  Слов’янська Краматорського району, що на Донеччині,  розписує  дощечки. Також цікавлять людей розмальовані  медові пряники, їх випікають багато тернополянок, серед них  Надія Надвернюк, пряники якої  особливого рецепту тривалого  зберігання. Печуть пряники для нашого проєкту і  учні та викладачі Скалатського професійного училища. Нещодавно у нашу команду додався гончар Юрій Іщук. Ми  передали його свищики-пташки і свищики-вареники у Німеччину. Разом з дітьми він оздоблює свищики під час майстер-класів і діти передають свої вироби для ярмарків за кордоном. Руслана Томащук вчителька початкових класів ЗОШ №10 мотає для наших шоперів ляльки мотанки з ниточок, Наталія Потурай – бджолярка з Великих Бірок виготовляє  ароматні і патріотичні синьо-жовті свічки з вощини. Робили ми свічки і разом із жінками на  майстер-класі від Ольги Підлатюк- керівниці гуртка робототехніки Тернопільської станції юних техніків.  Ляльки мотанки ми робили разом з волонтеркою Марією Маладикою. Виготовляють і передають нам свої текстильні іграшки  майстрині Галина Жук та Галина Гунчак. Багато речей передала Катерина Магула, яка організовувала  благодійний ярмарок в Тернополі для допомоги “Правому сектору”, що не продалося, передала нам. Були у нашій «бандерольці» і картини, які намалював тернопільський журналісті волонтер Богдан Боденчук. Ми їх  передали в Англію. Активно продавалися копії  марки “Руський воєнний корабль іди на…”. Зворушлива  доля двох дерев’яних скульптур відомого тернопільського скульптора Віктора Лупійчука – його два козаки довго їхали з Дрездена в Берлін і тільки у січні цього року їх подарували за донат у 500 і 250 євро. На жаль, пан Віктор вже покинув цей світ, але зміг вкласти свій талант у купівлю авто для ЗСУ. Так наш проєкт об’єднує багато різних людей. Нещодавно до нас доєднались хлопці з організації «Водаленд Індастрі» – вони передають нам заготовки для брелоків і вони вже дуже популярні у вигляді тризубів. Перші брелочки поїхали у Норвегію та Великобританію.

– Друга частина проєкту «Бандерольки Перемоги»  виконується за кордоном. Як знаходите зв’язки з волонтерами?

– Вони якось самі з’являються. Ми ж однаково всі відчуваємо сильну злість та ненависть до російських окупантів, за те, що вони роблять з нашою країною, нашими людьми. Але разом з цим в серці з’являється неймовірне тепло та вдячність  до своїх людей, які  згуртувались та готові допомагати один одному, стати єдиним фронтом  тилу. Ми вдячні всім, хто донатить за кордоном і координаторам, які добровільно взяли на себе цю місію. Ярмарки  у Німеччині, зокрема, в Берліні, організовують  Ігор і Людмила Марфіяни,  Ксенія Сомалецька брала  участь у декількох ярмарках у німецькому  Зальцбурзі, Катерина та Олексій Смики  організовують ярмарки у Великобританії і зараз готуються до ярмарку у Лондоні. Ми вдячні  Тіффані Ваде Ампе зі штату Мічиган, яка перевезла нашу бандерольку у рідне місто і  люди відгукнулися, полякам  Івоні і Мчиславу Зімнякам, які  знайомлять з нашим проектом мешканців Хожува. У квітні ми передали бандерольку у Норвегію разом з Сергієм Поспеловим  з Коломиї. Ми дуже вдячні релігійним спільнотам, парафіянам, які долучаються до допомоги і не тільки ярмарками, а і збирають та передають військовим речі. Нашу вдячність ми висловлюємо команді Оле Квале з Норвегії, який допомагає ЗСУ, створив проект Ukrainian Freedom Convoys і разом з однодумцями купує і переганяє в Україну автівки для військових. Доїхала  наша бандеролька і  до Філадельфії до Романа Задорожного. Він готує заходи, щоб разом з волонтерами і їх речами- лотами провести аукціон для збору коштів хлопцям на fpv-дрони.  Відрадно, що завжди з’являється  промінчик сонечка там, де починається рух навколо нашого проекту “Бандеролька Перемоги”.

– Результат такої спільної роботи – суттєвий внесок в наближення перемоги. Що вдалося у матеріальному вимірі зробити за цей час?

– В цілому надходження від зарубіжних донатів бувають різні, від ста доларів до чотирьох тисяч.  В більшості волонтери особисто купують речі для військових і привозять чи пересилають  в Тернопіль, а ми вже передаємо  на фронт.  Ми замовляли за кордоном за наші донати речі для виживання  захисників. Першими  були павер банки з сонячними панелями,  багаторазові грілки, індивідуальні фільтри для води. Нещодавно  донати із-за кордону  допомогли купити берці, наколінники, армійські сидіння, розкладні карімати, маскувальні халати, тактичні рукавиці. Купували ми  рації, тепловізор, каліматорний приціл. Додавали кошти до акумулятора, біноклів. За час існування проєкту усі разом з усіма майстрами і волонтерами ми передали корисних речей військовим на суму понад 15 тисяч євро. І це при дуже невеличких матеріальних затратах. Бо  ж для закупівлі  ниток, тканин, фарб, дощечок, пінопластових  основ для виробів, стрічок, вощини кожен вкладає свої   кошти чи зібрані тут на заходах.  Але те, що ми можемо потім купити набагато дорожчі речі, нас всіх дуже тішить. Нещодавно ми відправили на Запорізький напрямок до артилеристів 47 ОАбр  джип “Nissan”. Сума на авто була зібрана нашим волонтером у Німеччині Ігорем Марфіяном, який і пригнав машину. Ми вдячні парафіянам Української греко-католицької церкви св. Миколая, що у Берліні, та о. Сергію Олійнічуку, які проводили благодійні зустрічі з метою збору необхідної суми. Доклалися  до покупки і  люди з  села Загір’я. Господині спекли багато солодких смаколиків, діти у свічкарні виготовили декоративні свічки. У Тернополі парафіяни на чолі з о.Романом Цюпкою настоятелем церкви  св. Володимира і Ольги,  жертвували гроші на авто і отримували смаколики, спечені у Загір’ї. Вже традиційно ми освячуємо автівки і ставимо  у салони машини коника з конопляних ниток – щоб він був оберегом  і хлопців, і автівки  від ворожих дронів та снайперів. Вже другий дрон-камікадзе відправили  для «Сталевої сотні».   Це вже друга машина і другий квадрокоптер, які вдалося купити для потреб бійців. Зараз збираємо гроші на третю машину.

Ми запрошуємо  до участі у “Бандерольці Перемоги” волонтерів інших країн.

Ми будемо вдячні за вашу допомогу в організації презентації  наших виробів, пишіть про це на сторінку благодійного фонду «Промінь сонця».

Головне, що ми зрозуміли за цей час, що наша  віра в перемогу України – безмежна і незнищенна. Досвід роботи з волонтерами  показав, що  громадські організації, благодійні фонди мають потужну силу. Ми всі в розвитку,  ми можемо навчитися багатьох речей,  здатні створювати успішні проєкти навіть у найкризовіших умовах. Наша Армія Захисників потребує допомоги і тільки разом ми зможемо наблизити  перемогу України.

Людмила ОСТРОВСЬКА