Маєш великі борги за комірне – ризикуєш втратити житло! В Україні ухвалили зміни до закону щодо правил примусового стягнення заборгованості. Документ передбачає повну цифровізацію процесу, автоматичний арешт коштів, а також посилений контроль за рахунками та майном. І ці новації викликали жваві дискусії в суспільстві, мовляв, у неплатників за комунальні послуги відбиратимуть оселі!

Чи так це насправді? Моя колега Олена Логінова розкаже не тільки про справжню суть закону, а й про унікальний для України випадок, коли в дідуся справді вилучили єдину квартиру через шалені борги за комірне.

Маєш величезні борги – можеш втратити єдине житло!

Зокрема, якщо роками не платиш за комірне!

Що насправді змінюється для боржників? І хто справді в зоні ризику?

На початку квітня Верховна Рада ухвалила закон, який змінює порядок стягнення боргів. Це спровокувало справжній резонанс у суспільстві. Поповзли чутки, ніби новий документ дає більше підстав на законних підставах вилучати в українців єдине житло!

Олена Логінова, кореспондентка:

Саме в цьому будинку на 7 поверсі квартира дідуся, яку виконавча служба вилучила на продаж за несплату величезної суми боргу за комунальні послуги.

Подробиці цієї історії нам уперше розповідає голова житлового кооперативу. Микола Іванович каже: один із мешканців будинку, 77-річний чоловік, упродовж багатьох років не сплачує за комунальні послуги.

Микола Семенюк, голова ЖБК “Харчовик-4”:

Він ні за що не платить, не тільки за воду. Він не платить з 2004 року, не платить ні за що. На сьогодні у нього борг уже перед водоканалом, перед “Київенерго”, “Київгаз”, перед усіма…

Боржник нібито веде асоціальний спосіб життя – ні з ким не спілкується, родини не має. Нікого до себе у квартиру не пускає. Окрім цього, не раз затоплював сусідів. А потім виявилося, що кооператив накопичив величезний борг перед водоканалом, бо за послуги дідусь не платив, але й крани з водою у себе в помешканні не закручував.

Микола Семенюк, голова ЖБК “Харчовик-4”:

День і ніч лилася вода, тому що не було чим перекрити: він сантехніка не викликав, не те що не викликав – він його не пускав у квартиру. Коли сантехнік потрапив у квартиру, то вхідні вентилі води не працюють, у ванній змішувач не перекриває, вода ллється постійно, у туалеті вода ллється постійно, без перерв.

Таким чином власник квартири заборгував, уявіть, 820 тисяч гривень! І це лише перед водоканалом – каже голова ЖБК. Комунальне підприємство 10 разів позивалося до суду. І лише два роки тому виконавча служба насилу потрапила в оселю пенсіонера…

Микола Семенюк, голова ЖБК “Харчовик-4”:

Виконавча служба прийшла, викликала поліцію, він не пустив, тоді викликали ДСНС. ДСНС вибило двері, зайшли до нього у квартиру, описали квартиру. Те, що квартира описана для відчуження, це він підписав…

Квартиру боржника виконавча служба виставила на примусовий продаж.

Христина Ненно, експертка у сфері житлово-комунального господарства:

Тому що у нас борги за житлово-комунальні послуги не зменшуються, а лише зростають. І станом на початок 2026 року заборгованість складала більше ніж 113 мільярдів. Це величезна сума, і вона зростає з кожним роком. Це пов’язано передусім із несплатою за житлово-комунальні послуги. Якщо брати статистику по областях, то у нас найбільші неплатники – це Полтавська область, місто Київ, Київська область, Харківська область.

Практика, коли виконавча служба могла забрати помешкання на продаж за багатолітню несплату, існує щонайменше 15 років – пояснюють у Мін’юсті. І заспокоюють: новий закон не погіршує, а навпаки полегшує умови для боржників. Адже в ньому підвищено показник рівня заборгованості.

Олена Логінова, кореспондентка:

Раніше сума боргу, за який могли вилучити єдине житло, сягала близько 200 000 грн. За новими нормами закону цей ліміт збільшили понад удвічі – до 432 тисяч.

Андрій Гайченко, заступник міністра юстиції України з питань виконавчої служби:

Виконавча служба масово знімає нерухомість з реалізації й повертає права на неї власникам, тому що цей поріг підвищився. І неправильно казати, що ми встановили якийсь поріг. Ми його змінили в бік підвищення, тому що людям треба дати видихнути. Оскільки накопичити борги, скажімо, за просту комуналку чи за якісь штрафи на суму пів мільйона гривень – це ще треба постаратись.

Олена Логінова, кореспондентка:

У профільному парламентському комітеті акцентують: пішли назустріч і військовослужбовцям та ВПО, житло яких розташоване на тимчасово окупованих територіях.

Денис Маслов, голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики:

Вони не могли користуватися своїм майном, а нарахування продовжувалися. Ми це вирішуємо законом: державна виконавча служба має перевірити реєстри протягом трьох місяців й виключити таких боржників.

Водночас важливо розуміти: 432 тисячі – це загальна сума боргу, і не лише за комірне. Сюди можуть входити зобов’язання перед банками, штрафи, аліменти тощо. Крім того, до конфіскації житла доходить лише у крайньому разі.

Ростислав Кравець, адвокат:

Надалі виконавець має право звернути стягнення на єдине житло. Але в будь-якому разі це відбувається в останню чергу: спершу стягнення звертають на автомобіль чи грошові кошти. На житло звертається стягнення в останню чергу.

Якщо ж справа все-таки дійшла до примусового вилучення, процедура виглядає так: державна чи приватна виконавча служба здійснює оцінку нерухомості. Після цього квадратні метри виставляють на продаж через публічні електронні торги. І тут є важливий нюанс…

Андрій Гайченко, заступник міністра юстиції України з питань виконавчої служби:

Якщо будинок коштує 2 мільйони, а боргів 500 тисяч, то різниця 1,5 мільйона все одно повертається боржнику, все одно повертається людині. І ця людина вже може купити собі інше простіше житло або переїхати у звичайну квартиру.

Так сталося з нашим героєм – дідусем-боржником. Його квартиру виконавча служба виставила на примусову реалізацію. І з третьої спроби продали.

Микола Семенюк, голова ЖБК “Харчовик-4”:

Однокімнатна квартира, хороша, 41 метр. Квартиру продано за 1 млн 28 тис. Новий власник квартири ще не з’явився. Щодо пенсіонера – його по-людськи шкода, звісно. Я займаюся питанням, щоб його кудись влаштувати.

Пенсіонер усе ще живе у своїй, але юридично вже чужій, оселі. Нікого не пускає всередину і дверей не відчиняє.

– Добрий день, Іван Леонідович, це телебачення до вас у гості. Відчините? – Ні. А чому? – Розказати свою історію, чому не платите за борги. – До побачення.

Що буде з дідусем далі – наразі не відомо.