Штаб-сержант 3-ї категорії відділення цивільно-військового співробітництва Солом’янського ТЦК та СП Ольга Даценко розповіла про свій шлях до війська.

Розмову з Ольгою провела Армія FM.

«22 лютого, після того, як Путін оголосив, що Донбас — це Росія, мій чоловік сказав, що все почалося, і пішов у військкомат.

Я, відповідно, як помічниця, поїхала в супермаркет скуповувати все, що потрібно. До 24 лютого у нас уже був зібраний наплічник, тому що 25-го чоловік мав їхати в 72-гу бригаду на збори.

Але сталося так, як сталося, і 24 лютого о пів на восьму ми прокинулися, за 15 хвилин зібралися, іще за 15 добралися до ТЦК вже зі зібраним рюкзаком.

І за ці пів години я не могла знайти відповідь на питання, як я можу повернутися додому без нього, у мене це просто не вкладалося в голові.

І коли я прийшла до ТЦК, я побачила там військовослужбовця на порозі, і перше, що я сказала, я додому не піду, беріть мене і кажіть, що робити», — розповіла Ольга.

За її словами, у перші місяці до ТЦК ішов насичений потік.

«Люди приходили, навіть ті, хто ніколи не то що не тримав в руках зброю, вони не служили взагалі. Приходили підлітки, приходили старі люди і ставали до лав, тому що вони не могли зрозуміти, як так під час війни не допомогти своїй країні, своєму народові.

Тому я прошу вас усіх згадати, що не було би бусифікації так званої, не було би такої жорсткої мобілізації, якби кожен громадянин пам’ятав не тільки про свої права, а ще й про обов’язки», — каже Ольга.

За її словами, час від часу вона стикається з агресивним ставленням до себе, як співробітниці ТЦК.

«Мені дуже допомагає те, що я прийшла сама. Мене ніхто не ловив. І якби всі так робили, то втрат було б набагато менше. Однозначно», — впевнена Ольга.