Ексклюзив

У Коцюбинському, яке фактично розташоване у Києві, стоїть різкий, їдкий запах хімічних речовин із промислових зон. «Досить нас труїти викидами сумнівного бізнесу!» — обурюються мешканці. 

У смт на Київщині мешканці вчергове б’ють на сполох через забруднення повітря. Проблема не нова — про неї говорять щонайменше з 2019 року. Нині коцюбинчани знову підготували колективне звернення у різні інстанції та вимагають не пояснень, а реальних дій. Підписи під документом вже поставили 1185 людей.

Отруйне повітря цілодобово: що відбувається в селищі 

За словами мешканців смт, у Коцюбинському запах на вулиці і вдень, і вночі — вкрай неприємний, схожий на спалений пластик. Дим — не завжди густий, але відчутний. І головне — реакція організму.

«Це дуже серйозна проблема. Іноді, коли забираю дитину з тренування, виникає відчуття, наче риба без повітря. Це абсурд», — розповідає місцева мешканка Оксана.

Інші говорять про те саме — тільки ще різкіше.

«Практично щодня після 23:00 не можна відкрити вікна. Повітря смердить пластмасою. А вдень ми вдихаємо якийсь солодкуватий запах пластику. Нас просто труять цілодобово», — каже Олександр.

«Кожної ночі з 22:00 до 6:00 йде дим і відчувається їдкий запах. Вночі у промисловій зоні щось палять. Це підтверджують і фото мешканців Коцюбинського. Ми зробили заміри — о 23:00 був помаранчевий рівень небезпеки. Про проблему критичного забруднення повітря в смт говорили ще до повномасштабного вторгнення, однак вона не вирішена і досі. Це свідчить про відсутність належного реагування з боку уповноважених органів», — додає Наталія.

Коцюбинчанка Ольга описує ситуацію так:

«Димить не одна труба. Є підприємство при в’їзді, де щось плавлять. Запах пластику стоїть такий, що навіть у квартирі із зачиненими вікнами немає чим дихати. Навіть у Біличанському лісі, який входить до складу Національного парку «Голосіївський» і вважається легенями Києва, часом неможливо знаходитися. То про який екологічний щит для столиці ми тоді говоримо?»

Це вже не просто запах: що кажуть про ризики для здоров’я

Те, що мешканці описують як «їдкий запах пластмаси» або «дим», може мати значно серйозніші наслідки, ніж здається на перший погляд.

За словами самих жителів, симптоми з’являються практично одразу після перебування на вулиці: утруднене дихання, кашель, запаморочення, нудота, подразнення очей і слизових оболонок.

Такі прояви характерні для впливу продуктів горіння та промислових викидів, які можуть містити дрібнодисперсні частинки, токсичні сполуки та залишки переробки полімерів.

Найбільшу небезпеку становить те, що подібний вплив є регулярним і тривалим. У зоні ризику — діти, люди похилого віку та ті, хто має захворювання дихальної системи. Водночас навіть у здорових людей системне вдихання забрудненого повітря може поступово впливати на самопочуття та якість життя.

Фактично, мова може йти не лише про дискомфорт, а про постійний вплив факторів, небезпечних для здоров’я. Мешканці позбавлені можливості безпечно перебувати на відкритому повітрі та провітрювати житло, що є прямим порушенням базових прав людини.

Проблема, яка тягнеться роками

Ситуація із забрудненням повітря в Коцюбинському не виникла сьогодні. Ще до повномасштабного вторгнення тема активно обговорювалася на рівні місцевої влади. Тоді в.о. селищного голови Сергій Даніш прямо називав її однією з найбільш болючих для громади.

«Саме уночі окремі недобросовісні підприємства скидають у повітря небезпечні викиди», — зазначав він.

За його словами, при виконкомі створили спеціальну комісію, яка обстежувала підприємства. Частину з них навіть визначили як потенційних забруднювачів. Втім, навіть тоді проблема вперлася у систему. Не всі підприємства допустили перевіряючих на свою територію. А головне — звернення до численних інстанцій не дали результату.

«Відписка стандартна: підстав для проведення позапланової перевірки немає», — говорить Даніш.

«Ми не можемо зайти на підприємство»

Ключова проблема, яку раніше озвучувала місцева влада, — обмежені повноваження. Згідно із законодавством, органи місцевого самоврядування не мають права самостійно заходити на територію приватних підприємств і зупиняти їхню діяльність.

«На це мають повноваження лише відповідні екологічні інспекції та правоохоронні органи», — пояснює Сергій Даніш.

Ще один нюанс — відповідальність за екологічні порушення.

«Мінімальний штраф  просто смішний», — зазначає він.

У такій ситуації навіть встановлення факту порушення не гарантує, що воно припиниться.

Понад 1000 підписів: громада переходить до дій

Цього разу ситуація відрізняється від попередніх років масштабом. Мешканці Коцюбинського підготували колективне звернення.

Документ уже направлено одразу до низки державних і правоохоронних органів, серед яких — Державна екологічна інспекція України, Офіс Генерального прокурора, Офіс Президента України, Національна поліція України, Київська обласна державна адміністрація, а також інші профільні установи.

Окремо мешканців закликають масово звертатися на урядову гарячу лінію 1545, щоб зафіксувати проблему на державному рівні.

Такий підхід  не випадковий: звернення направлене одночасно до різних органів, щоб унеможливити формальне реагування та пришвидшити перевірки.

Юридичний вимір: коли це вже не просто «запах»

У зверненні мешканці прямо посилаються на Конституцію України та законодавство у сфері охорони атмосферного повітря. Зокрема, право на безпечне довкілля гарантоване державою. А у разі загрози життю та здоров’ю можуть проводитися позапланові перевірки навіть під час воєнного стану.

Окремо порушується питання можливого відкриття кримінального провадження за фактом забруднення повітря. Фактично, історія переходить із площини «скарг» у площину юридичної відповідальності.

Чи зрушить це ситуацію

У Коцюбинському вже був досвід, коли системний тиск давав результат. Іноді потрібні роки, десятки звернень і публічність, щоб проблема зрушила з місця.

Зараз громада робить ще одну спробу. І головне питання — чи ситуація нарешті зміниться. Бо поки що для багатьох мешканців відповідь звучить так: вночі — краще не відкривати вікна.

Авторка: Наталя Толуб

Фото: з відкритих джерел та мешканців Коцюбинського

Читайте також: Робота без захисту: як новий Трудовий кодекс перетворює працівника на звичайний «ресурс»