Благодійний фестиваль «Свято Івана Купала» відбувся 27 червня у львівському Горіховому гаю.

Упродовж дня відвідувачі могли долучитися до концертної програми, театральної вистави, майстер-класів, ярмарку ветеранів, благодійного аукціону та традиційного купальського дійства. Окрім святкової атмосфери, організатори збирали кошти на підтримку Збройних Сил України.

Дорогою до Горіхового гаю було чути музику зі сцени. Вона зустрічала відвідувачів задовго до входу на територію фестивалю. Виступав військовий оркестр ветеранів.

Парк поступово наповнювався людьми, хоча через спекотну погоду багато хто ще залишався біля озера. Ближче до вечора кількість гостей значно збільшилася – до фестивалю долучалися сім’ї та компанії друзів.

Територія Горіхового гаю на час свята перетворилася на простір, де поєдналися музика, народні традиції та благодійність. Парк залишався таким же зеленим і затишним, але тепер у ньому звучали концерти, проходили майстер-класи й працював ярмарок. Сцена розташовувалася біля головного входу в кінотеатр, а поруч були фотозони, дитячі локації та місця для відпочинку.

Відвідувачі могли придбати прикраси, вироби з гільз, свічки та інші речі ручної роботи. Біля палаток із їжею люди зупинялися перекусити – можна було скуштувати плов, домашню випічку та м’ясні страви. Запах диму від приготування їжі додавав фестивалю особливої атмосфери ще з перших годин.

Окремою частиною свята стали майстер-класи. Гості могли навчитися плести вироби з мотузки, створювати купальські вінки або долучитися до інших творчих занять. Також працювала зона аквагриму, яка особливо зацікавила наймолодших відвідувачів.

Діти стали одними з найактивніших учасників фестивалю. Вони бігали територією, брали участь у конкурсах, танцювали під музику та з цікавістю долучалися до святкових активностей. Для багатьох саме дитячі емоції стали одним із головних показників того, що свято вдалося.

Особливою частиною фестивалю став виступ гурту «Дриґ». Музикантки не просто виконували пісні, а активно взаємодіяли з аудиторією. Учасниця гурту Вікторка Тітарова показувала рухи, які потрібно було повторити під музику, і дуже швидко глядачі перетворилися на учасників танцю.

Люди намагалися запам’ятати рухи, змінювали партнерів, сміялися, коли хтось плутався, і продовжували танцювати. Після кожної пісні зі сцени звучало: «Слава танцюючим!», а у відповідь лунало: «Слава співаючим!» або «Слава дриґівцям!».

Саме під час цього виступу найбільше відчувалося, як фестиваль об’єднує людей. Глядачі вже не просто спостерігали за артистами, а ставали частиною події. Танці незнайомих між собою людей створили атмосферу легкості та радості, яка поширилася далеко за межі сцени.

Важливою складовою фестивалю стала благодійна частина. Ведучий протягом дня нагадував про збір коштів на підтримку Збройних Сил України. Також провели благодійний аукціон, під час якого розігрували особливі лоти: вазу з квітами, які створені з гільз та гільзу розмальовану дружиною полеглого Героя, прапор із підписами військових, розмальовану свічку та бойовий шолом із розписом. Після завершення торгів учасників підтримували гучними оплесками.

Наступною важливою подією стала вистава «Тінь купальського вогню». Через розмови старших жінок глядачі дізнавалися про традиції, легенди та звичаї Івана Купала. Одним із моментів, який особливо запам’ятався, стала історія про чоловіка з іншого села, який знайшов цвіт папороті.

Після активного виступу «Дриґ» вистава змінила ритм фестивалю – від веселих танців гості перейшли до уважного спостереження за сценічною історією. Глядачі реагували на смішні моменти, підтримували акторів оплесками та залишалися до завершення вистави.

На сцену вийшов Віктор Винник. Його поява викликала сильну реакцію публіки. Виконавець не лише співав, а й цікаво оголошував кожну композицію, пов’язуючи її з настроєм моменту. Люди підспівували знайомим пісням, а особливо багато емоцій викликали композиції «Меридіани» та «Я з України».

Одним із найзворушливіших моментів стало звернення до гостей із проханням найдовше та найгучніше аплодувати українським захисникам. У цей момент святкова атмосфера на кілька секунд змінилася на момент вдячності й підтримки.

Фіналом вечора стала купальська ватра. Поки дівчата плели вінки з польових квітів, поруч розпалювали вогонь. Ватра швидко розгорілася й стала центральним місцем, біля якого зібралися відвідувачі.

Після завершення концертної програми люди залишалися біля вогню, спілкувалися та ділилися враженнями від дня. Охочі могли пустити власноруч сплетені вінки на воду в озері. Це стало одним із найкрасивіших моментів фестивалю – десятки людей спостерігали за вогнем і водою, завершуючи святковий день.

«Свято Івана Купала» у Горіховому гаю стало поєднанням давніх традицій і сучасної реальності. Тут народні обряди існували поруч із благодійністю, музикою та підтримкою українських військових. Фестиваль показав, що навіть у складні часи українські традиції продовжують жити й об’єднувати людей.

У Горіховому гаю побувала Марія Ковалів

Фото авторки

Читайте також: Найдовша історія найкоротшої літньої ночі