До Закерзоння відносять такі історико-етнографічні регіони:

Лемківщина: Найзахідніша частина українських етнічних земель, розташована в Карпатах. Лемки мали унікальну культурну та релігійну ідентичність.

Надсяння: Землі вздовж річки Сян. Центром цього регіону довгий час було місто Перемишль, яке було одним із найважливіших осередків українського культурного та церковного життя.

Холмщина: Історичний регіон на захід від річки Західний Буг із центром у місті Холм. Ці землі тривалий час були під впливом православної церкви та мали давні традиції української державності (зокрема, Галицько-Волинського князівства).

Підляшшя: Регіон на північ від Холмщини. Південне Підляшшя було переважно українським, тоді як Північне — етнічно змішаним, з переважанням українсько-білоруських елементів.

Західна Бойківщина: Частина етнічних земель бойків, що опинилася західніше нового кордону.

До 1944–1947 років ці регіони були компактно заселені українцями протягом декількох століть.

Наприклад, на Лемківщині чи Холмщині українці складали більшість населення у багатьох повітах. Проте внаслідок депортацій 1944–1946 років (укладання «угод про обмін населенням» між УРСР та Польщею) та подальшої операції «Вісла» у 1947 році цей етнічний масив був ліквідований.

Українців примусово виселяли на північні та західні землі Польщі («повернуті землі», які раніше належали Німеччині), де їх розпорошували, щоб запобігти асиміляції та знищити зв’язок із рідною землею.

Ці землі сьогодні поки є частиною сучасної Польщі, і внаслідок згаданих подій українське населення там залишилося в дуже невеликій кількості або було повністю асимільоване.

Враховуючи плани Московії щодо втручання в справи ЄС та далекоглядні плани щодо країн «свого імперського впливу», карта Європи може знову змінитися у результаті воєн у майбутньому. І не забувайте про не поховані амбіції Польщі, Румунії та Угорщини знову стати «великими», нагадує автор посту…