ЗАХІД! Яка БІДА: вже є загиблі…
6 червня у селі Жидичин Луцької громади віддали останню шану українському військовослужбовцю Юрію Любежаніну. Про це повідомили у Луцькій міській раді.
Церемонія прощання відбулася у Свято-Миколаївському чоловічому монастирі, де рідні, близькі, побратими, жителі громади та представники місцевої влади зібралися, щоб вшанувати пам’ять захисника.
Понад півтора року родина чекала на звістку
Як зазначається в офіційній інформації, 38-річного військовослужбовця тривалий час вважали зниклим безвісти. Понад півтора року його доля залишалася невідомою для рідних та близьких.
Згодом стало відомо, що воїн загинув 3 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Григорівка Донецької області.
Тривале очікування та невизначеність стали важким випробуванням для родини захисника. Лише після встановлення обставин вдалося організувати належне прощання та віддати військовослужбовцю останню шану.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Громада вшанувала пам’ять захисника
Під час церемонії прощання присутні згадували життєвий шлях Юрія Любежаніна та його службу в лавах Сил оборони України.
Жителі громади прийшли підтримати рідних військовослужбовця та висловити вдячність за його внесок у захист держави.
Подібні церемонії вже стали частиною життя багатьох українських громад, які продовжують проводжати в останню путь своїх земляків, що віддали життя під час виконання військового обов’язку.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Захисника поховали у рідному селі
Після завершення церковної служби Юрія Любежаніна поховали на кладовищі у селі Жидичин.
Саме там він знайшов свій останній спочинок поруч із рідною землею, де його пам’ятатимуть родина, друзі та земляки.
Значення таких подій для громад
Прощання із захисниками, які тривалий час вважалися зниклими безвісти, мають особливе значення для родин та місцевих громад. Вони дають можливість завершити довгий період невизначеності та гідно вшанувати пам’ять людини.
Для багатьох сімей встановлення долі рідної людини стає важливим етапом, який дозволяє отримати відповіді на запитання, що залишалися відкритими протягом тривалого часу.
Історія Юрія Любежаніна є ще одним нагадуванням про долі українських військовослужбовців, яких тривалий час вважали зниклими безвісти. Понад півтора року родина чекала на звістку про свого близького, а громада — на можливість віддати йому належну шану.
Прощання у Жидичині стало не лише церемонією пам’яті про конкретного воїна, а й символом поваги до всіх захисників України, які виконували свій обов’язок та назавжди залишилися в історії своїх громад.
Копіювати