Лікарня в центрі Києва ще не отримала новий вигляд, а навколо її реконструкції вже накопичилося забагато незручних запитань. Майже 76 мільйонів гривень без реальної конкуренції віддають фірмі, директор якої має підозру за особливо тяжкою «бюджетною» статтею, а сама компанія роками спливає у кримінальних провадженнях про завищені ціни, бюджетні мільйони та дивні тендери.

У новому випуску рубрики «Вражаюча закупівля» редакція «Київщина 24/7» проаналізувала тендер на реконструкцію Олександрівської лікарні й виявила понад 10 мільйонів гривень потенційної переплати лише на кількох позиціях кошторису. То що це насправді: реконструкція лікарні для киян чи чергова історія про те, як під красивими словами про медицину освоюють десятки мільйонів бюджетних гривень?

Майже 76 мільйонів на лікарню в центрі Києва

1 травня 2026 року Комунальне некомерційне підприємство «Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва» оголосило тендер на реконструкцію приймального відділення та спеціалізованих відділень Олександрівської клінічної лікарні на вул. Шовковичній, 39/1. Очікувана вартість закупівлі становить 75,9 мільйона гривень, а завершити всі роботи планують до кінця 2026 року.

Перелік запланованих робіт вражає своїми масштабами. Проєкт передбачає реконструкцію вхідної групи лікарні, облаштування нового ліфта та пандусів для маломобільних пацієнтів, ремонт підпірних стінок, виконання протизсувних робіт, будівництво нових сходів, оновлення дощової каналізації та благоустрій території.

Окрім цього, підрядник має провести масштабні земляні роботи, демонтувати старі конструкції, облаштувати понад 16 тисяч квадратних метрів дорожнього покриття, більше 3 тисяч квадратних метрів тротуарів, встановити понад 5,5 кілометра бордюрів, оновити озеленення та виконати комплекс робіт із укріплення схилів біля медичного закладу.  Чи справді майже 76 мільйонів гривень підуть виключно на реконструкцію лікарні, чи частина коштів традиційно «розчиниться» у дуже цікавих цінах на будівельні матеріали та роботи? Про це – трохи згодом.

Конкуренції не було. Економії теж

Єдиним учасником тендеру стало ТОВ «Кортакоз» із пропозицією 75 873 396 гривень, тобто при очікуваній вартості закупівлі компанія «поступилася» бюджету аж 4 176 гривнями. Для тендеру майже на 76 мільйонів це виглядає як відверте знущання. Номінальна економія склала близько 0,0055%. Тобто фактично її не було взагалі.

ТОВ «Кортакоз» зареєстроване у 1993 році у Здолбунові на Рівненщині. Власниками компанії є Андрій Мощанецький, Олексій Огонь, Віктор Марчук та Роман Конончук, а керує фірмою Олександр Дашкель.

У державних закупівлях компанія працює з 2016 року і за цей час виграла 570 тендерів на понад 3,79 мільярда гривень. Основний слід діяльності – Рівненська область. Але цікавішими за самі мільярди виглядають зв’язки навколо компанії.

Місцеві медіа пов’язують співвласника Андрія Мощанецького з колишнім мером Рівного Володимиром Хомком, якого раніше називали одним із ключових політичних гравців міста. Самого Мощанецького журналісти згадували серед учасників так званого «тіньового виборчого штабу» Хомка.

Ще цікавіше виглядає оточення компанії. Керівник ТОВ «Кортакозу» Олександр Дашкель раніше був співзасновником «Укрбудреммонтаж інжиніринг» разом із відомим рівненським підприємцем Юрієм Фалком. Саме навколо цього кола компаній пізніше почали виникати дуже неприємні історії з Антимонопольним комітетом.

У 2019 році АМКУ оштрафував компанії «Фіалка», «Стиль-Декор» та «Укрбудреммонтаж інжиніринг» на 17,4 мільйона гривень за змову та імітацію конкуренції на тендерах. А вже у 2022 році ТОВ «Фіалка» та ТОВ «Стиль-Декор» отримали новий удар – понад 90 мільйонів гривень штрафу за антиконкурентні узгоджені дії та трирічну заборону на участь у державних закупівлях.

І тут починається найцікавіше. Рівненські журналісти неодноразово припускали, що після тендерного бану цих компаній саме ТОВ «Кортакоз» міг стати своєрідним «паровозом» для отримання підрядів, а вже потім залучати до робіт колишніх фігурантів антимонопольних справ через механізм субпідряду.

Підозра у довідці про «чисту» репутацію

Найцікавіше починається тоді, коли відкриваєш документи самого переможця тендеру. Серед довідок, які ТОВ «Кортакоз» подало замовнику, є витяг про відсутність судимості щодо директора Олександра Дашкеля. Але проблема в тому, що документ виявився значно цікавішим, ніж могла очікувати сама компанія.

У витязі чорним по білому зазначено: 16 липня 2025 року Олександру Дашкелю повідомлено про підозру у кримінальному провадженні за ч. 5 ст. 191 КК України. Це одна з найсерйозніших статей у сфері бюджетних злочинів, яка стосується заволодіння або розтрати майна в особливо великих розмірах. Вироку поки немає, але сам факт підозри офіційно зафіксований у документі, який компанія власноруч подала на тендер майже на 76 мільйонів гривень.

Втім, і без цього ТОВ «Кортакоз» давно знайоме правоохоронцям. За даними судового реєстру, компанія фігурує у низці кримінальних проваджень, де спливають однакові слова: завищення вартості робіт, завищення цін на матеріали, бюджетні кошти та можливі збитки.

В одному з проваджень правоохоронці розслідують можливе завищення вартості робіт на об’єктах навчальних закладів Рівного. В іншому йдеться про закупівлю генераторів без конкуренції за завищеними цінами. Ще одна справа стосується ремонту пожежної частини, де слідчі також перевіряють обґрунтованість вартості робіт і матеріалів.

І виходить доволі дивна картина. Компанія, директор якої має підозру, а сама фірма роками спливає у кримінальних історіях навколо бюджетних грошей, сьогодні претендує ще на майже 76 мільйонів гривень із бюджету Києва. І найголовніше питання тут навіть не до «Кортакозу». А до чиновників, яких усе це, схоже, абсолютно не бентежить.

У лікарняному кошторисі «розчинили» понад 10 мільйонів гривень

У кошторисі піщано-щебеневу суміш заклали по 1 388,79 грн за м³ (тут і далі ціни вказані без ПДВ). Загальний обсяг – 2 869,17 м³, а загальна сума цієї позиції перевищує 3,98 млн грн. На ринку аналогічна щебенево-піщана суміш коштує приблизно 330,21 грн за м³. Тобто у кошторисі кожен кубометр суміші дорожчає більш ніж на 1 058 грн, або приблизно на +321% до ринкової вартості. Якщо рахувати весь обсяг, то за ринковими цінами ця позиція мала б коштувати близько 947 тисяч грн, тоді як у документах заклали майже 4 млн грн. Отже, потенційна переплата лише на піщано-щебеневій суміші може становити близько 3,04 мільйона гривень.

Ще цікавіше виглядає асфальтобетонна суміш. У кошторисі її вартість заклали по 5 669,93 грн за тонну. Загальний обсяг – 3 132,87 т, а загальна сума цієї позиції перевищує 17,76 млн грн. Тепер – до ринку. Аналогічна асфальтобетонна суміш коштує приблизно 3 975 грн за тонну. Тобто у кошторисі кожна тонна асфальтобетону дорожчає майже на 1 695 грн, або приблизно на +43% до ринкової вартості. Якщо рахувати весь обсяг, то за ринковими цінами ця позиція мала б коштувати близько 12,45 млн грн, тоді як у документах заклали понад 17,76 млн грн. Отже, потенційна переплата лише на асфальтобетонній суміші може становити близько 5,31 мільйона гривень.

Окремо варто звернути увагу і на бортові камені БР100.30.15. У кошторисі їхню вартість заклали по 410,66 грн за штуку. Загальний обсяг – 4 412 штук, а загальна сума цієї позиції перевищує 1,81 млн грн. На ринку аналогічний бордюр БР100.30.15 коштує приблизно 162,50 грн за штуку. Тобто у кошторисі кожен бордюр дорожчає більш ніж на 248 грн, або приблизно на +153% до ринкової вартості. Якщо рахувати весь обсяг, то за ринковими цінами ця позиція мала б коштувати близько 717 тисяч грн, тоді як у документах заклали понад 1,81 млн грн. Отже, потенційна переплата лише на бортових каменях може становити близько 1,09 мільйона гривень.

Ще одна дуже цікава позиція у кошторисі – чавунні люки. У документах їхню вартість заклали по 7 636,04 грн за штуку. Загальний обсяг – 206 штук, а загальна сума цієї позиції перевищує 1,57 млн грн. На ринку аналогічний люк коштує приблизно 4 579,17 грн за штуку. Тобто у кошторисі кожен люк дорожчає більш ніж на 3 056 грн, або приблизно на +67% до ринкової вартості. Якщо рахувати весь обсяг, то за ринковими цінами ця позиція мала б коштувати близько 943 тисяч грн, тоді як у документах заклали понад 1,57 млн грн. Отже, потенційна переплата лише на чавунних люках може становити близько 630 тисяч гривень.

У підсумку маємо дуже знайому для українських тендерів картину. Майже 76 мільйонів гривень без конкуренції отримує компанія, яка роками не вилазить із кримінальних історій навколо бюджетних коштів. Директор фірми має підозру за ч. 5 ст. 191 КК України. Сам підрядник фігурує у справах про можливе завищення цін, генератори, ремонти та бюджетні мільйони. А в кошторисі реконструкції лікарні лише на кількох позиціях редакція виявила понад 10 мільйонів гривень потенційної переплати.

І тут уже виникають питання не до підрядника. Його завдання – заробляти гроші. Питання до тих, хто розпоряджається грошима киян. Чому тендер майже на 76 мільйонів фактично пройшов без боротьби? Чому чиновників не бентежить підозра директора компанії та довгий кримінальний шлейф навколо підрядника? Чому матеріали в кошторисі раптом починають коштувати значно дорожче, ніж на ринку? І головне – скільки ще таких мільйонів заховано в інших рядках документації, які пересічний киянин ніколи не побачить?

Читайте також: Дарницька РДА віддала стадіон за 40 млн фірмі з «відкатних» справ: переплата – понад 4,2 мільйона

Фото: «Київщина 24/7».

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.