У донних відкладах Київського водосховища досі міститься близько 90 мільйонів тонн радіоактивного мулу, а передумов для суттєвого зменшення рівня забруднення наразі немає. Таких висновків дійшли українські науковці у дослідженні, яке проаналізували журналісти Інформатор Київ.

Дослідження підготували старший науковий співробітник Інституту рибного господарства НААН Дмитро Христенко, науковці Наталя Колесник і Марія Симон, а також фахівчиня з іхтіології та гідроекології НУБіП Ганна Котовська. Наукову роботу опублікували у 2021 році, однак широкого розголосу вона не набула.

За даними дослідників, головною особливістю Київського водосховища є накопичення великої кількості донного мулу, у якому зосереджені радіонукліди. Вчені зазначають, що нові порції радіоактивних сполук і надалі надходять до водойми разом із поверхневими стоками з басейну річки Прип’ять, яка протікає територіями, забрудненими після аварії на Чорнобильській АЕС.

Основними радіонуклідами у донних відкладах залишаються ізотопи цезію, які становлять близько 60% від загального забруднення, та стронцію — приблизно 21%. Обидва елементи мають період напіврозпаду понад 30 років і можуть накопичуватися в живих організмах, оскільки за своїми хімічними властивостями подібні до калію та кальцію.

Науковці також встановили, що радіоактивні відкладення розподілені нерівномірно. Найбільш забрудненими є правобережні ділянки Київського водосховища, де переважають супіски та суглинки, вкриті шаром мулу з високим вмістом радіоактивних карбонатних відкладів. Найнебезпечнішою зоною дослідники називають акваторію поблизу села Страхолісся.

За словами авторів роботи, на розподіл забруднення впливають напрямки вітру, особливості течії Дніпра та геологічна будова дна. Водночас у лівобережній частині водосховища, де переважають піщані ґрунти, концентрація радіонуклідів значно нижча.

Дослідження показало, що найбільші поклади радіоактивного мулу залягають на глибині близько 15 сантиметрів під шаром піску. В окремих місцях, зокрема поблизу Домантівської затоки, небезпечні відклади можуть розташовуватися лише за 2–10 сантиметрів від поверхні дна.

Окрему увагу науковці приділили впливу штормів та сильного хвилювання води. Вони зазначають, що під час штормової активності донні відклади підіймаються у товщу води, через що концентрація радіоактивних ізотопів зростає. За оцінками дослідників, у такі періоди обсяги перенесення радіонуклідів до розташованого нижче за течією Канівського водосховища можуть збільшуватися до 50% порівняно зі звичайними показниками.

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що у Київській області рятувальники ліквідували масштабне загоряння в Чорнобильській зоні відчуження. Станом на ранок вогонь вдалося загасити на площі 130 гектарів.

Читайте також: Будинок згорів до тла: у Кожениках під час пожежі загинув чоловік

Фото: «Київщина 24/7»

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на на Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.