Понад чотири роки минуло з моменту деокупації Київської області. Для більшості громад цей час став періодом активного відновлення та пошуку рішень. Проте для десятків мешканців села Залісся Великодимерської громади повернення до власних домівок перетворилося на затяжне бюрократичне випробування.

Після ворожого прильоту поблизу у квітні 2022 року гуртожиток на вулиці Центральній, 12 став непридатним для проживання. Ще одна будівля поруч, під номером 10, також перебуває у вкрай занедбаному стані. Люди залишилися сам на сам із наслідками руйнувань та незрозумілими рішеннями місцевої влади.

Понад 30 власників і мешканців кімнат залишилися без даху над головою: одні змушені винаймати житло, інших тимчасово переселили до іншого гуртожитку, частина виїхала за кордон або знайшла прихисток у родичів і знайомих.

Та найбільше людей сьогодні обурює не лише те, що гуртожиток, який перебуває на балансі КП «Великодимерське» Великодимерської селищної ради, досі не відновили, а й те, що за чотири роки вони так і не отримали чіткої відповіді: хто і коли розв’яже їхню проблему.

У деталях цієї резонансної історії розбиралися у межах рубрики «Політика без фільтрів».

Влада знала, але будинок так і не відновили

За словами мешканців та місцевої активістки, керівниці ГО «Створені Дія Ти» Антоніни Корнієнко, аварійний стан гуртожитку був очевидним ще навесні 2022 року. Це підтверджували акти обстежень, фото та відеофіксація.

У серпні того ж року люди власними силами намагалися перекрити дах, аби врятувати будівлю від подальшого руйнування. Згодом це покриття демонтували, а вже за кошти місцевого бюджету виконали нові роботи, які самі мешканці називають неякісними.

Люди переконані: такий ремонт не лише не розв’язав проблему, а й не зупинив руйнування будівлі. Навпаки – з кожним роком її технічний стан лише погіршувався.

Парадокс «єВідновлення»

Саме на цьому етапі історія набуває найбільшого резонансу. Попри те, що місцева влада знала про аварійний стан гуртожитку, мешканцям продовжували погоджувати державні компенсації за програмою «єВідновлення» на ремонт окремих кімнат.

Однією з тих, хто скористався програмою, стала місцева мешканка Наталія, передає видання «Трибуна – Бровари».

«Приїхала комісія, подивилась, зарахували мені ще решту 70 тисяч гривень і кажуть: «Почекайте, а як же ви тут будете жити?».

За словами Наталії, вона відповіла членам комісії, що саме це питання хотіла поставити їм. У відповідь почула:

«Це до Димерської громади, яка має відновлювати вам гуртожиток».

Та роки минають, а будівля й досі залишається аварійною. Коли ж мешканці вкотре прийшли до Великодимерської селищної ради вимагати відновлення гуртожитку, почуте їх шокувало.

«Ми не можемо виділити кошти на ремонт, через те, що все, що відновлене – треба розібрати», – пояснив заступник селищного голови Олександр Куценко.

Ба більше, намагаючись пояснити причини багаторічної затримки, посадовець озвучив аргумент, який викликав ще більшу хвилю обурення серед присутніх.

«На сьогодні купа кримінальних справ через те, що віковий знос поставили як руйнацію», – повідомив Куценко.

Ця заява викликала гостру реакцію мешканців, адже вони наполягають: будинок постраждав саме внаслідок російської агресії. Тому спроба пояснити його нинішній стан «віковим зносом» виглядає як перекладання відповідальності за відбудову.

Втім, саме це пояснення породжує ще більше запитань. Якщо, за словами заступника селищного голови Олександра Куценка, будівля фактично є аварійною через зношеність, то чому окремим мешканцям погоджували компенсації за програмою «єВідновлення», яка передбачена для житла, пошкодженого або знищеного саме внаслідок бойових дій після 24 лютого 2022 року?

Виконувач обов’язків начальника управління БЖКГ та розвитку інфраструктури Великодимерської сільради Олександр Золотопольський додав ще одну деталь, яка ілюструє головну проблему:

«По одних документах ваш будинок треба відселити та розібрати, а по інших документах на нього вже витрачено кошти за програмою «єВідновлення».

Таким чином ситуація із відновленням житла зайшла у глухий кут.

Питання, яке поставив навіть староста

Найгостріше питання під час зустрічі пролунало не від журналістів чи активістів, а від старости села Богданівка.

«У мене одне єдине питання. Ми тут присутні, є членами комісії з «єВідновлення». Чому ми, знаючи, що будинок аварійний, виділяли людям кошти?».

Відповідь чиновників зводилася до того, що вони діяли у межах своїх повноважень: проводили обстеження, складали акти про пошкодження кімнат, а рішення щодо використання компенсацій ухвалювали самі власники. Водночас представники селищної ради визнали, що комунікація з людьми була недостатньою.

Секретар ради та виконувач обов’язків селищного голови Олександр Борсук зазначив, що громада почала працювати над питанням ще у 2024 році.

«Перший раз ми виїжджали туди у 2024 році, але на сьогодні день є закон щодо використання коштів і є ситуація, у якій ви зараз перебуваєте».

«Створіть ОСББ»

Як один із можливих шляхів виходу із ситуації посадовці запропонували мешканцям створити ОСББ.

За їхніми словами, саме через об’єднання співвласників можна було б спрямувати бюджетні кошти на капітальний ремонт будівлі. Однак така пропозиція лише посилила обурення людей.

«Коли почалася повномасштабна війна, хіба десь у законі написано, що якщо росія розіб’є наш будинок, ми повинні створити ОСББ?» – емоційно запитала мешканка Алла.

Саме її виступ, матері військового, став одним із найемоційніших під час чергового засідання.

«Я мама військового. У нього тут кімната. Ми зробили ремонт, усе приватизували. А тепер йому навіть прийти у відпустку нікуди».

Після короткої паузи жінка звернулася до присутніх у залі:

«За що мої три сини воюють? Скажіть мені, за що?».

15,5 мільйона для депутата – і чотири роки очікування для людей

Місцеві жителі у соціальних мережах звернули увагу ще на одну обставину, яка викликала широкий суспільний резонанс.

Згідно з відкритою декларацією, депутат Великодимерської селищної ради Віталій Гришко отримав житловий сертифікат на суму понад 15,5 мільйона гривень.

Водночас редакція наголошує: законність отримання цієї компенсації не ставиться під сумнів, якщо її було нараховано відповідно до вимог чинного законодавства.

Втім, у цій історії виникає інше питання. Чому в одній громаді держава знаходить понад 15,5 млн гривень на компенсацію одному постраждалому, тоді як десятки сімей з аварійного гуртожитку вже четвертий рік не можуть отримати навіть рішення про відновлення будинку, який залишається непридатним для проживання?

За останній місяць мешканці щонайменше двічі приходили до Великодимерської селищної ради.

Вони передали колективне звернення. Їхня вимога залишається незмінною: не нові квартири, не привілеї й не додаткові компенсації, а можливість безпечно повернутися до власного житла або отримати зрозумілий механізм розв’язання проблеми.

Адже після чотирьох років очікування головне питання так і залишається без відповіді. Якщо влада знала про аварійний стан будинку, чому його мешканці й досі залишаються заручниками рішень, які суперечать одне одному?

Читайте також: Квартира за 15 млн від держави для депутата-мільйонера: як клан Гришків роками «доїть» бюджет Броварської громади.

Фото: «Київщина 24/7», на головному фото – скріншот із відео публічного заходу, оприлюдненого у відкритому доступі активісткою Антоніною Корнієнко.

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.