Столиця готується до опалювального сезону та можливих тривалих відключень електроенергії. За словами заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, загальна готовність міської інфраструктури наразі оцінюється на рівні 50–70%, а до кінця року місто планує вийти на повну готовність за основними напрямками.

Київ активно готується до зими 2026 року на тлі зростання інтенсивності російських атак по енергетичній інфраструктурі. Про це в інтерв’ю «Хмарочосу» розповів заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.

За його словами, наразі місто одночасно працює над виконанням Плану енергостійкості та підготовкою до можливих надзвичайних ситуацій. Йдеться про резервне тепло- й електропостачання, захист критичної інфраструктури, роботу транспорту та зв’язку, а також забезпечення мешканців у разі тривалих блекаутів.

Пантелеєв зазначив, що нинішній алгоритм реагування на знеструмлення значно ширший, ніж кілька років тому. Окрім перемикання між енергетичними об’єктами, місто готує резервні рішення для систем життєзабезпечення, комунікацій, харчування та інших сфер.

Теплотраса на Теремках: роботи призупинили

Окремо заступник голови КМДА прокоментував будівництво теплотраси на Теремках, яке супроводжується конфліктом із місцевими мешканцями через вирубування дерев.

За його словами, основною метою проєкту є підключення 183 житлових будинків, а також шкіл і дитячих садочків до іншого теплоджерела. Це має зменшити ризики замерзання систем опалення у разі пошкодження основної теплової інфраструктури.

Пантелеєв заявив, що наразі роботи на спірній ділянці призупинені. КМДА вивчає альтернативні пропозиції, запропоновані інженерами за участі громади, зокрема варіанти, які передбачають знесення гаражів.

«Ми готові на компроміси», — заявив заступник голови КМДА, наголосивши, що місто має намір знайти рішення, яке одночасно дозволить забезпечити енергетичну безпеку та врахувати інтереси мешканців.

За словами Пантелеєва, прокласти тепломережу по вулиці Теремківській нібито неможливо через наявність інших комунікацій. Водночас мешканці та незалежні фахівці пропонують альтернативні варіанти проходження траси.

У КМДА також заявляють про готовність після завершення робіт облаштувати на території сквер або паркову зону та висадити нові дерева. Водночас безпосередньо над теплотрасою висаджувати дерева буде неможливо.

У Києві планують 200 МВт когенерації

Одним із головних напрямків підготовки столиці до можливих блекаутів Пантелеєв назвав розвиток когенерації.

Наразі встановлені в Києві когенераційні установки мають сумарну потужність до 60 МВт. До кінця 2026 року місто планує добудувати та запустити обладнання загальною потужністю близько 200 МВт.

Когенераційні установки дозволяють одночасно виробляти електричну та теплову енергію. У КМДА розглядають їх як один із ключових резервних механізмів на випадок пошкодження централізованого енергопостачання.

Також у столиці реалізовують проєкти зі встановлення сонячних електростанцій у закладах освіти та житлових будинках.

На захист енергетичної інфраструктури передбачили десятки мільярдів

За словами Пантелеєва, План стійкості передбачає фізичний захист менш ніж 50 пріоритетних енергетичних об’єктів. Станом на серпень роботи з інженерно-технічного захисту виконані приблизно на 60%.

Загальна вартість створення резервних систем для основних джерел енергопостачання столиці оцінюється приблизно у 35 млрд гривень.

«Такі гроші неможливо виділити одразу в річному бюджеті Києва», — зазначив Пантелеєв. За його словами, створення дублюючої інфраструктури потребує кількох років та значних ресурсів.

21 лікарню планують забезпечити автономним живленням

Місто також працює над резервним електропостачанням соціальної інфраструктури.

Зокрема, планується забезпечити повністю автономним живленням 21 лікарню та вісім закладів соціальної сфери. Йдеться, зокрема, про геріатричні установи та заклади, де перебувають люди, які потребують постійної допомоги.

Загальний рівень виконання робіт Пантелеєв оцінює приблизно у 70%, тоді як готовність систем тепло- та водопостачання становить близько 50%. До кінця року місто розраховує завершити заплановані заходи.

У Києві хочуть збільшити кількість «пунктів незламності»

У разі тривалого блекауту столична влада планує розгорнути 100 опорних стаціонарних «пунктів незламності» — по 10 у кожному районі міста.

Їх обладнуватимуть генераторами, мобільними котельнями та теплогенераторами. Також там мають бути запаси води й продуктів, безперебійний інтернет та місця для відпочинку.

За словами Пантелеєва, така кількість пунктів буде удвічі більшою, ніж минулої зими.

Окрему увагу місто приділяє збереженню мобільного зв’язку. Для цього між операторами мобільного зв’язку та міськими службами розподіляють генератори, а також розробляють алгоритми роботи у разі тривалого знеструмлення.

У КМДА також очікують, що під час блекаутів продовжать працювати цифрові сервіси, зокрема застосунок «Київ Цифровий», та телефонні гарячі лінії.

Що буде з метро під час тривалого блекауту

За словами Пантелеєва, у разі масштабного знеструмлення Київський метрополітен зможе перейти в режим укриття.

Передбачається, що на одній колії стоятимуть вагони, які використовуватимуться для перебування людей, а іншою колією курсуватиме потяг зі збільшеним інтервалом.

Водночас заступник голови КМДА наголосив, що навіть масштабна підготовка не може гарантувати безпроблемного проходження опалювального сезону через непередбачувану інтенсивність російських атак.

«Готуватися ми повинні до найгіршого і мати запасний план до запасного плану», — сказав Пантелеєв.

За його словами, Київ увійде в зиму підготовленішим, ніж торік, однак остаточна ситуація залежатиме, зокрема, від масштабів можливих атак та роботи протиповітряної оборони.

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що прийдешня зима 2026–2027 років викликає чимало тривог у суспільстві, адже поєднання аномальних морозів та прицільних російських атак минулого сезону суттєво вдарило по цивільній інфраструктурі. Попри поширення дезінформації та панічних матеріалів у мережі, фахівці зазначають, що реальний стан справ під час нового опалювального сезону залежатиме від взаємодії трьох ключових чинників: погодних умов, інтенсивності ворожих обстрілів та фактичного рівня підготовки інфраструктури на місцях.

Читайте також: Найбільшим ризиком для Києва цієї зими буде постачання тепла — народний депутат Сергій Нагорняк

Фото: «Київщина 24/7»

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.