Усесвітній день музеїв, 18 травня 2026 року, ознаменувався для столиці важливою культурною подією — відкриттям музейно-археологічного простору «Надбрамна церква та Київ X–XIII століть». Про це повідомляє ДІАЗ Стародавній Київ.

Відтепер кияни та гості міста мають унікальну можливість на власні очі побачити залишки стародавньої монастирської брами та надбрамної церкви, які ховалися під землею протягом майже дев’яти століть. Пам’ятка розташована безпосередньо над історичними фундаментами в самому серці Михайлівського Золотоверхого монастиря.

Цю ділянку археологи під керівництвом видатного історика Гліба Івакіна дослідили ще у 1998–1999 роках під час відбудови собору. Тоді науковці виявили муровані фундаменти, абсиду та два склепи. Об’єкт накрили захисним павільйоном, проте процес музеєфікації зупинився, і пам’ятка на тривалий час опинилася в забутті, законсервована тоннами піску. Нове життя в проєкт вдихнула оновлена команда ДІАЗ «Стародавній Київ» на чолі з Романом Маленковим та археолог Іван Зоценко. Спільними зусиллями Інституту археології НАН України, волонтерів рухів «Сміливі відновлювати» та «Україна Інкогніта», а також архітекторів було проведено близько двадцяти толок, під час яких історичні мури розчистили та підготували до показу.

Історія цієї локації вражає своєю багатошаровістю: у X–XI століттях тут містився давній могильник, згодом з’явилася дерев’яна брама, яку в XII столітті замінив величний мурований комплекс із цегли-плінфи. Одноапсидна церква над проїздом завдовжки майже 11 метрів була пишно прикрашена фресками та мозаїками із кубиків смальти, що свідчило про її князівський статус.

Брама була спалена у грудні 1240 року під час навали хана Батия. Унікальні мури вціліли до наших днів лише завдяки монастирській огорожі, яка захистила цю землю від масштабного будівельного буму XIX століття, що знищив більшість середньовічних пам’яток Києва. Під час повторного розчищення дослідники навіть виявили курйозні «привіти з минулого» — застиглі на плінфі відбитки лап давньокиївських собак та слід ноги середньовічного майстра.

За словами кандидата історичних наук Олени Попельницької, релікти домонгольського Києва є надзвичайно цінними, адже Михайлівський Золотоверхий сьогодні є головним храмом України. Вона зазначає, що за прикладом Кракова чи Праги, де підземні середньовічні міста успішно музеєфіковані, Київ також має розвивати цей напрямок. Новий простір незабаром наповнять автентичними археологічними знахідками і згодом об’єднають у спільний екскурсійний маршрут із унікальним монастирським льохом 1713 року — найстарішим підземним об’єктом такого типу в столиці.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що у Києві після реставрації відкриють для відвідувачів каланчу на Подолі — вона запрацює як оглядовий майданчик разом із оновленим Національним музеєм «Чорнобиль». Завершення робіт планують на кінець квітня 2026 року. Відкриття приурочене до 40-х роковин трагедії на Чорнобильській АЕС, які відзначатимуть 26 квітня.

Читайте також: «Генератори для водоканалу є, але їх досі не встановили»: Попенко розкритикував владу Києва

Фото: ДІАЗ Стародавній Київ

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.