На п’ятий рік повномасштабної війни Київ досі постає перед гострою проблемою браку споруд цивільного захисту. Поки основна стратегія міської влади зводиться до приведення до ладу наявних підвалів із присвоєнням їм статусу найпростіших укриттів, будівництво нових об’єктів «з нуля» зосередилося на напрямку підземних шкіл — протирадіаційних укриттів (ПРУ) подвійного призначення на території навчальних закладів. Про це повідомляє LB.UA.

Зазначені споруди будують на шкільних подвір’ях та стадіонах як автономні підземні простори, обладнані повноцінними навчальними класами, вентиляцією, резервним живленням, санвузлами та кухнями. У прифронтових містах, таких як Харків чи Запоріжжя, подібні об’єкти зводять за 6–8 місяців і активно задіюють для постійного очного навчання. Для Києва будівництво ПРУ мало розв’язати проблему закладів освіти, які взагалі не мали власних підвалів та змушені були працювати дистанційно або водити дітей під час тривог до метро, закладів культури чи церков.

Фінансування та фактичні темпи будівництва

Будівництво підземних шкіл стало вагомою статтею видатків для міського бюджету. За даними системи Prozorro, через складність підземних комунікацій та оснащення кошторис одного об’єкта за останні три роки зріс із початкових 40–80 мільйонів гривень до 200–300 мільйонів гривень за велике укриття місткістю до 800–1000 осіб.

Проте підсумки виконання програми виглядають стримано:

• План на 2024–2026 роки: передбачав будівництво ПРУ для 44 закладів освіти Києва.
• Фактично споруджено: за даними Департаменту освіти і науки КМДА на липень 2026 року, будівельні роботи завершено лише на дев’яти об’єктах (сім шкіл та два дитячих садки).

Бюрократичний бар’єр: проблема з введенням в експлуатацію

Головною перешкодою для повноцінного використання новозбудованих укриттів стала відсутність дозвільної документації. Через системні проблеми районних управлінь освіти з містобудівними документами та оформленням будівельних паспортів у Державній інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ), більшість об’єктів зведені з затримками або без чинних дозволів на старті робіт.

З дев’яти фактично збудованих укриттів офіційні сертифікати готовності від ДІАМ отримали лише три:

• Дарницький район: два дитячих садки;
• Оболонський район: початкова школа «Перша ластівка».

Інші шість об’єктів (включно з ПРУ в ліцеї Шевченківського району, яке в червні оглядав міський голова Віталій Кличко) юридично вважаються невведеними в експлуатацію. Це створює юридичні ризики притягнення до відповідальності за штрафами містобудівного законодавства та блокує їхнє використання цивільним населенням.

Згідно із Законом «Про дошкільну освіту» від 2025 року, укриття в дитячих садках призначені виключно для вихованців та персоналу. Доступ сторонніх осіб у позанавчальний час дозволено лише до шкільних ПРУ, однак об’єкт не може бути нанесений на офіційну інтерактивну мапу укриттів міста до моменту отримання сертифіката готовності.

У результаті з усього масштабного проєкту будівництва нових підземних сховищ, на який витрачено сотні мільйонів гривень з бюджету, загальнодоступним для мешканців Києва під час повітряних тривог наразі стало лише одне-єдине укриття — у початковій школі «Перша ластівка» на Оболоні.

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що у 2025 році столиця передбачила майже 500 мільйонів гривень на встановлення мобільних укриттів — критично необхідних об’єктів безпеки в умовах повномасштабної війни. Однак станом на сьогодні результат цієї програми виглядає парадоксально: жодного укриття, придбаного за бюджетні кошти, у Києві фактично немає.

Читайте також: «Паркінг — не бомбосховище»: у Києві мешканців багатоповерхівки не пускають у підземний паркінг під час тривог без е-чипів

Фото: «Київщина 24/7»

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.