У Києві частково демонтують тимчасові захисні конструкції, встановлені на пам’ятках монументального мистецтва після початку повномасштабного вторгнення. Про це повідомили в Департаменті охорони культурної спадщини КМДА.

Як зазначили в Департаменті, це необхідно, щоб оцінити стан монументів і визначити, чи потребують вони подальшого захисту. Тривале перебування під щільними укриттями може призводити до накопичення вологи, появи плісняви та руйнування матеріалів.

Захисні конструкції на 18 пам’ятниках облаштували в перші місяці 2022 року. До робіт долучилися міські служби, волонтери та благодійники. Укриття мали зменшити ризик пошкодження монументів вибуховими хвилями й уламками.

«У перші місяці 2022-го міські служби спільно з волонтерами та благодійниками в стислі терміни облаштували захисні конструкції на 18 пам’ятниках, щоб мінімізувати ризики пошкодження від вибухових хвиль та уламків. Ефективність такого захисту підтверджена, зокрема, на монументі Михайлу Грушевському на вулиці Володимирській: під час однієї з атак риштування прийняло на себе удар і вберегло пам’ятку від пошкоджень», – зазначив перший заступник директора Департаменту Сергій Сабуров.

Водночас тривале перебування пам’яток під захисними матеріалами може негативно впливати на їхній стан. За високої вологості та перепадів температур порушується природний мікроклімат, а всередині укриттів може виникати парниковий ефект.

Під час обстеження мармурового пам’ятника княгині Ользі фахівці виявили плісняву, яка утворилася через накопичення вологи в піщаному укритті. Біля пам’ятника Богдану Хмельницькому під захисним риштуванням проросла рослинність, коріння якої руйнувало структуру постаменту. На бронзових елементах через порушення мікроклімату також можуть з’являтися висоли та ознаки корозії.

Тому рішення щодо кожного монумента ухвалюють окремо — після аналізу його технічного стану, наявних ризиків і безпекової ситуації. Залежно від результатів обстеження конструкції можуть демонтувати, модернізувати або встановити повторно.

Паралельно Київ розвиває цифрову фіксацію культурної спадщини. Зокрема, 3D-сканування, фотограмметрія та детальні обміри дають змогу створити документацію пам’яток, яку можна буде використати для їхньої реставрації або відновлення в разі пошкодження.

У Департаменті зазначають, що досвід Києва із захисту монументального мистецтва під час регулярних повітряних атак привертає увагу міжнародної професійної спільноти. Напрацьовані містом підходи допомагають фахівцям оцінювати способи збереження культурної спадщини в умовах тривалого збройного конфлікту.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що Кабінет міністрів України підтримав встановлення у Києві пам’ятника гетьману України Івану Мазепі. Замовником проєктування та виготовлення пам’ятника стане Міністерство культури. Встановлення пам’ятника — це ініціатива Президента України Володимира Зеленського, озвучена 28 червня 2026 року під час відзначення 30-річчя Конституції України на території Києво-Печерської лаври.

Читайте також: Історичне повернення: у Києво-Печерській лаврі відреставрують унікальний памятник Костянтину Іпсіланті

Фото: КМДА

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.