Ексклюзив

Навіть стовідсоткова готовність до опалювального сезону не гарантує, що після нових російських ударів у будинках буде тепло й вода. За оцінкою директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка, у разі серйозного пошкодження великих ТЕЦ приблизно 2 200-2 700 будинків Києва цієї зими не вдасться забезпечити резервним теплопостачанням.

Водночас держава й столиця збільшують фінансування захисту критичної інфраструктури, встановлюють додаткові джерела живлення та розвивають розподілену генерацію. Проте, наголошує експерт, відсотки у звітах мало говорять про те, які системи справді працюватимуть після атаки.

Скільки часу багатоповерхівки можуть протриматися без централізованого тепла, чи замінять великі ТЕЦ малі установки, чому громади ризикують не встигнути з підготовкою та чи можливий загальнонаціональний блекаут – Олександр Харченко розповів в інтерв’ю спеціально для «Київщини 24/7».

На підготовку виділяють мільярди. Що змінилося?

– Раніше ви говорили, що цього року Україна готується до зими значно масштабніше. У чому саме полягають зміни?

– Наведу кілька цифр. На національному рівні під час підготовки до зими 2025 року держава не виділяла коштів на такі заходи, а цього року виділила 36 мільярдів гривень.

Якщо говорити про Київ, то на підготовку до опалювального сезону 2025-2026 років місто витратило 2 мільярди гривень, а зараз планує витратити щонайменше 24 мільярди. Можливо, і більше.

Відчуваєте різницю в підходах? Нарешті ми почали інвестувати в критичну інфраструктуру та її безпеку: фізичний захист, додаткові джерела живлення, газову генерацію. Торік цих заходів у планах підготовки не було. Зараз їх реалізують масштабно.

Добре й те, що термін реалізації планів стійкості продовжили до трьох років. Це правильне рішення, адже за один рік зробити все необхідне неможливо. Тепер ці плани можна реалізовувати послідовно. Для мене це великий позитив.

– Уряд визначав контрольні показники готовності до опалювального сезону: 80% на 1 вересня та 100% на 1 жовтня. Чи може громада прозвітувати про повну готовність, а після кількох російських ударів залишитися без тепла, води й електроенергії?

– Легко. Громада може бути готовою на 100% і після кількох ударів залишитися без тепла. Жодна підготовка не гарантує, що після інтенсивних ракетних атак у нас буде все необхідне.

Щодо звітності у відсотках наведу простий приклад. Є установка, яка нібито готова на 89%, але не підключена до мережі. Яка з неї користь? Навряд чи велика. Тому я вважаю вимірювання результатів роботи у відсотках абсолютно некоректним підходом. Треба звітувати про конкретні результати.

Наприклад, із 12 об’єктів на восьми встановили резервне живлення – і воно працює. А на чотирьох його немає. Оце зрозуміла звітність, яка показує реальний стан справ. А коли нам кажуть, що план виконали на 75%, але водночас чотири райони можуть залишитися без тепла й води, я сприймаю таку звітність зовсім інакше.

Я великий противник цієї бюрократичної гри у відсотки. Звітувати потрібно про реальні результати, а не створювати ілюзію готовності.

Чому без води й тепла місту буде важче, ніж без світла

– Ви зазначали, що навіть шість-вісім годин без електроенергії на добу за певного сценарію не обов’язково стануть катастрофою. Чому відсутність води й опалення становить більшу загрозу для великих міст?

– Українці навчилися досить непогано справлятися з відсутністю електроенергії. Ми вже знаємо, як діяти, коли світла не вистачає.

Але без води, каналізації та тепла під час морозів велике місто просто не може нормально функціонувати. Ми це добре відчули минулої зими.

Тому ключове завдання для будь-якого великого міста – забезпечити водопостачання та теплопостачання.

– Якщо багатоповерхівка залишиться без зовнішнього теплопостачання, скільки часу мине до серйозних проблем? Від чого залежить ризик для системи опалення?

– Точно відповісти складно. Стара хрущовка може втрачати тепло дуже швидко – це може відчуватися вже за пів години. А сучасний, добре утеплений будинок із резервним живленням циркуляційних насосів, підготовлений до зими, може протриматися без зовнішнього теплопостачання три-чотири доби.

Усе залежить від конкретного будинку, його технічного стану, теплоізоляції та наявності резервного живлення.

Ризик для 2 700 будинків: що буде в разі ударів по великих ТЕЦ

– Раніше ви прогнозували, що в разі пошкодження великих ТЕЦ резервного теплопостачання може не вистачити приблизно для 2 500 будинків. Чи змінилася ця оцінка?

– Це був мій прогноз на зиму, і він залишається актуальним. Я розумію, що, хоч би що ми робили, приблизно 2 200-2 700 будинків не вдасться забезпечити резервним теплопостачанням. На жаль, це реальність. І краще її бачити та розуміти.

Відповідно, у місті мають бути резервні генератори, мобільні котельні, а також домовленості про постачання палива для генераторів, якщо їх доведеться запускати.

Усе це – надзвичайно важлива частина підготовки до можливих аварійних ситуацій. Про такі сценарії потрібно думати й готуватися заздалегідь. Добре, що зараз ця робота ведеться.

– Чи можуть малі ТЕЦ та когенераційні установки замінити великі теплоелектроцентралі в разі серйозних пошкоджень? Наскільки швидко можна розгорнути резервне теплопостачання?

– Частково – так. Саме це ми зараз і робимо. Реалізується план, за яким у разі руйнування ТЕЦ має бути забезпечене резервне теплопостачання. Але це не означає, що в оселях можна буде підтримувати звичні 20 градусів. Ідеться про температуру на рівні 14-16 градусів, яку можна вважати терпимою за такого сценарію.

Цієї зими реалізувати відповідні рішення для всіх будинків не встигнуть. Ідеться приблизно про 800 будівель, для яких ще потрібно виконати роботи.

За два-три роки таке рішення можна буде реалізувати для всього міста, якщо продовжиться фінансування і про необхідність цієї роботи не забудуть.

Розподілена генерація: що вже є в Києві та області

– Держава робить ставку на розподілену генерацію, зокрема когенераційні установки. Але частина обладнання ще будується. Про які потужності йдеться в Києві та Київській області?

– Якщо говорити про Київ, то на той момент ішлося приблизно про 80-90 мегаватів. І ще щонайменше стільки ж мало бути введено в робочий стан до листопада.

Що стосується Київської області, там є чимало проєктів. Їхня загальна потужність, імовірно, перевищує 100 мегаватів.

Вони перебувають на різних стадіях готовності: частина буде готова до зими, частина – ні. Але в будь-якому разі це позитивна тенденція.

40 мільярдів на плани стійкості: чому громади можуть не встигнути

– У липні уряд передбачив 40 мільярдів гривень на регіональні плани стійкості. Чи встигають громади реалізувати проєкти до початку опалювального сезону?

– Не всі проєкти, які мали отримати фінансування до початку опалювального сезону, вдалося реалізувати. Якщо громади чекали на фінансування й нічого не робили, то після надходження грошей уже не встигнуть завершити роботи до початку сезону.

А про те, яка частина коштів фактично дійшла до громад, потрібно запитувати в них.

– Чому навіть виділення коштів за кілька місяців до зими не гарантує, що обладнання встигнуть встановити?

– Найпростіша тендерна процедура зазвичай займає три місяці: липень, серпень, вересень. А крім самого тендера, потрібно ще поставити обладнання, провести роботи й виконати багато інших необхідних процедур.

Тому я дуже скептично оцінюю те, яку частину робіт реально вдасться завершити.

Безумовно, є окремі проєкти, які громади реалізують на власний ризик і за власні ресурси. Отримавши більші суми від уряду, вони, можливо, зможуть завершити їх вчасно.

Чи можливий загальнонаціональний блекаут?

– На тлі російських атак українці знову побоюються масштабного блекауту. Чи є підстави вважати, що цієї зими може повторитися повне знеструмлення країни?

– За всю війну загальнонаціональний блекаут стався один раз. І я не бачу жодних підстав вважати, що ця історія повториться. Чесно кажучи, я поміркований оптиміст. Звісно, атаки будуть, ситуація може бути складною.

Але я бачу набагато більшу підготовленість нашої критичної інфраструктури та розуміння в багатьох громадах, як діяти, якщо ситуація стане загрозливою.

Усе це дає мені підстави бути поміркованим оптимістом щодо того, як ми пройдемо цей період.

Що мешканці можуть зробити до морозів

– Що варто зробити мешканцям багатоповерхівок уже зараз, щоб будинки краще зберігали тепло під час тривалих відключень?

– Це у ваших силах. Готуйте систему опалення власного будинку, подбайте про теплоізоляцію. Поліпшуйте стан дверей і вікон, перевіряйте під’їзди, підвальні приміщення та інші місця, через які може втрачатися тепло.

Обов’язково огляньте систему опалення. Прислухайтеся до рекомендацій фахівців: вони підкажуть, що саме потрібно зробити у вашому випадку. Це головні поради, тому що підготовка власної оселі – у руках кожного.

Читайте також: Євген Шпагін

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.