Міністерство відновлення, інфраструктури та транспорту України розробляє проєкт Зміни № 2 до ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення». Для більшості українців ДБН — це складна професійна абревіатура, яка асоціюється передусім із будівельними кресленнями та технічними вимогами. Насправді ж ці норми безпосередньо впливають на те, якими будуть наші будинки, наскільки вони будуть безпечними, комфортними та пристосованими до реалій сучасного життя. Про це у колонці для Liga.Бізнес розповідає CEO інвестиційної групи «Молодість» Антон Мирончук.

Для девелоперського ринку оновлення будівельних норм означає зміну підходів до проєктування та реалізації житлових комплексів. Нові вимоги можуть вплинути як на собівартість і архітектурні рішення, так і на функціональність майбутнього житла.

Водночас перегляд ДБН є відповіддю не лише на потребу гармонізації українських стандартів із європейськими. Повномасштабна війна суттєво змінила вимоги до житла: питання безпеки, доступності, інклюзивності та здатності міської інфраструктури адаптуватися до нових умов стали значно важливішими.

Тож за технічними формулюваннями проєкту змін стоять цілком практичні питання: у яких будинках житимуть українці завтра, наскільки вони будуть доступними для різних категорій населення та як нові правила вплинуть на ринок нерухомості.

Бар’єри геть: інклюзивність як непохитний стандарт

Війна суттєво змінила демографію та соціальні потреби українського суспільства. Поранені військові, ветерани, люди з інвалідністю та маломобільні групи вже сьогодні складають значний відсоток населення, і це число, на жаль, зростає.

Нові норми суттєво посилюють вимоги до безбар’єрності — від контуру прибудинкової території до порога кожної конкретної квартири. Це не лише про наявність пандуса біля під’їзду. Мова йде про безпорогові заїзди, розширені дверні отвори, детально прораховані інклюзивні маршрути всередині будівель, тактильну навігацію та відповідне облаштування ліфтових холів і кабін.

Безпека нового рівня: від підземних укриттів до пожежної евакуації

Безпековий фактор сьогодні виступає критерієм №1 при виборі житла. В оновленому ДБН особлива увага приділяється безпосередньому сполученню житлових поверхів із підземними укриттями цивільного захисту за допомогою ліфтів. Це критична зміна, яка забезпечує швидкий спуск під час тривог, зокрема для маломобільних груп.

Окремий блок присвячено регулюванню пожежної безпеки. Затверджуються жорсткіші вимоги до евакуаційних шляхів та спеціалізованих пожежних ліфтів із підвищеною вантажопідйомністю (від 1000 кг). Уточнення критеріїв щодо кількості сходових кліток для будинків заввишки до 26,5 метрів (орієнтовно 9 поверхів) додасть прозорості в проєктуванні. Чітке визначення того, коли достатньо однієї сходової клітки, а коли обов’язкові дві, усуне корупційні ризики та неоднозначні трактування на етапі експертизи проєктів.

Акустичний комфорт і комерція у будинку: ліквідація “сірих зон”

Ще один болючий момент — це акустичний дискомфорт і розміщення закладів торгівлі та відпочинку на перших поверхах. Конфлікт між мешканцями та комерційними орендарями (ресторанами, цілодобовими магазинами, спортзалами) — класична проблема багатьох новобудов.

Зміни до ДБН пропонують чітке врегулювання розміщення громадських приміщень у житлових будинках, доповнене суворими вимогами щодо захисту від шуму та вібрації. Це змусить девелоперів ще на стадії проєктування передбачати якісну звукоізоляцію перекриттів та технологічні рішення для комерційних площ. У результаті виграють обидві сторони: бізнес отримає зрозумілі правила роботи, а мешканці — довгоочікувану тишу та спокій у своїх домівках.

Цифрова інфраструктура: проектування на випередження

Сучасний житловий будинок — це складний цифровий організм. Раніше проектування електронних комунікацій часто залишалося на відкуп інтернет-провайдерам, які після здачі об’єкта хаотично прокладали кабелі під’їздами та фасадами.

Уточнення правил щодо обов’язкового закладки електронних комунікаційних мереж безпосередньо на етапі архітектурного проєктування дозволить створювати захищену, структуровану та технологічну інфраструктуру. Це закладає фундаментальну основу для систем “розумного будинку”, підключення резервного живлення та стабільного швидкісного зв’язку, що є критично важливим для автономності будівлі.

Що це означає для ринку та покупця?

Оновлення ДБН — це логічний крок до формування цивілізованого, безпечного та інклюзивного міського середовища.

Чи призведе це до зростання собівартості будівництва? Частково так, адже впровадження висококласного ліфтового обладнання, спеціалізованої звукоізоляції та повноцінної безбар’єрності вимагає додаткових інвестицій. Проте ця добавочна вартість цілком виправдана, оскільки вона формує додану вартість об’єкта, підвищує його ліквідність та забезпечує довговічність.

Головне завдання зараз — аби під час громадського обговорення першої редакції змін, яке планується найближчими місяцями, було збережено баланс між високими вимогами та реальними економічними можливостями галузі.

Читайте також: Український бізнес масово інвестує у власні електростанції: чому енергетична автономність стала головним трендом року

Фото: «Київщина 24/7».

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.